Пізнавати культуру і традиції свого народу можна не лише на уроках історії. Багато нового й цікавого можна дізнатися, якщо відправитися у подорож. Кожен регіон має власні родзинки, у пошуках яких варто пройти чи проїхати зайві кілометри. Відвідування музеїв та спілкування з місцевими майстрами дає можливість відчути всю самобутність і красу нашої нації.
Кожний народ має свою спадщину і звичаї, сформовані протягом тисячоліть. І саме за збереження народних звичаїв ми маємо бути вдячними минулим поколінням. Споконвіку українці надзвичайно трепетно ставилися до національних традицій. Адже в більшості випадків саме завдяки їм були успішно сформовані та збережені наша культура, мистецтво, живопис і навіть кулінарія.
По-справжньому познайомитися з культурною спадщиною своїх предків, відкрити для себе дивовижний світ України можна, мандруючи її неосяжними просторами. Треба лише взяти з собою фото- або відеокамеру, продумати наперед маршрут – і захоплююча подорож в пошуках загадок вам забезпечена. Скептикам, які вважають, що «вдома» ніяких загадок бути не може, варто зазначити, що наша країна насправді дуже багата на цікаві місця і приємні сюрпризи. Тут є все – ріки і гори, моря і ліси, степи і озера, каньйони і печери. До того ж – у нас все це доволі компактно розміщується. Практично, в Україні нема жодного пункту, до якого не можна було би дістатися з Києва на машині за один день.
Щоб оцінити нашу країну і її мешканців по-справжньому, варто спілкуватися з ними безпосередньо в їхньому середовищі. Саме тут, в себе вдома гуцули, одесити, поліщуки, липовани, лемки та інші зможуть подарувати знайомство, яке дуже дорого оцінюється з точки зору життєвого досвіду. Окрім того, вроджена доброзичливість і гостинність українців сприяє цікавим зустрічам і комфортному побуту під час подорожей.
Відпочинок в Україні – це не тільки мандрівка у світ сучасних можливостей і древніх часів. Це ще й знайомство з традиційними ремеслами наших співгромадян, яке може духовно збагатити кожного. Золотоголовий Київ, середньовічний Кам'янець-Подільський, самобутній Карпатський край, пісенна Наддніпрянщина, хлібосольна Полтавщина, індустріальна Слобожанщина, артистична Одеса, давній Херсонес – все це лише тисячна доля того, що може запропонувати вам наша Україна.
Подорожуючи Україною, неможливо пройти осторонь неповторної багатогранної культури людей, які живуть на цій благословенній землі. Ознайомившись зі списком народних ремесел, поширених в Україні, жодна людина не буде сумніватися в талантах українців. Гончарство, вишивання, ковальство, ткацтво, теслярство, плетіння, килимарство, писанкарство, пісенна творчість – це далеко не повний перелік того, чим досконально володіють жителі міст, сіл и містечок України. Відвідуючи незнайомі вам до цього часу куточки нашої держави, ви зможете підняти цей символічний пласт української культури, пов’язаний з відтворенням світосприйняття нашого народу.
Качанівський палац
Якщо ви надумаєте відвідати Качанівку в Ічнянському районі на Чернігівщині, то знайте, що саме в цьому районі у 16-18 століттях був один з центрів вишивання – найбільш поширеного в нашій країні виду українського мистецтва. Окрім цієї місцевості, воно було і є надзвичайно популярним на всій території України. Сорочки повсякденні і святкові, рушники, покривала, фіранки, інші предмети побуту – все це оживало в руках талановитих майстринь. Варто зазначити, що більшість орнаментів і візерунків їм подарувала сама матінка-природа. Можливо, тому вишиванку називають кодом української нації, бо саме вона надає унікальну можливість дізнаватися про минуле нашого народу.
Про все це і багато чого іншого ви дізнаєтеся, коли побуваєте в чарівному палацовому ансамблі на Чернігівщині, який має назву Качанівка. Власне, населеного пункту з такою назвою ви не знайдете на карті. Сам маєток російського графа Румянцева-Задунайського знаходиться біля села Парафіївки. Відвідувачі цього комплексу можуть годинами гуляти великим парком біля палацу, насолоджуючись красою озер. Для туристів передбачений невеличкий готель на території палацу, розміщений в колишній будівлі для прислуги. У вихідні дні там можна найняти панську бричку і покататися по тінистих алеях парку, якими блукали Тарас Шевченко, Михайло Глінка, Олександр Довженко,а любителі риболовлі за окрему плату з величезним задоволенням посидять з вудочкою на березі озера.
Крім вишиванок, здавна Україна славилась ткацтвом. Один з найвищих проявів такого мистецтва - кролевецький рушник – прикрашає не одну хату не лише на Сумщині. Саме райцентр цієї області Кролевець здавна відомий як осередок створення цього дива під назвою тканий кролевецький рушник.
Відвідавши цей невеличкий райцентр з багатою історією та Музей рушникарства, ви не лише дізнаєтесь багато нового, а й зможете помилуватися справжніми рукотворними витворами декоративно-ужиткового мистецтва.
Кролевецький ткацький верстат
Окрім споконвічно жіночих занять, славиться українська нація і гончарною справою. З давніх-давен майстри виробляли посуд для приготування їжі та для подачі на стіл, а також черепицю, цеглу, дитячі іграшки, декоративні кахлі для печей. Розвиток гончарства зумовлювався наявністю в надрах землі покладів високоякісної глини. Саме тому в тих місцях і засновувалися осередки керамічного виробництва. На сьогоднішній день більшість таких центрів припинили своє існування, за винятком керамічних підприємств в Косові та Опішні.
Ті, кому цікаве гончарство, обов'язково мають потрапити в Опішне – старовинне невеличке містечко в Зінківському районі на Полтавщині. Це одне з найвідоміших і найзнаменитіших осередків культурної автентичності нашого народу. Саме на цій місцині протягом останнього трьохсотліття розцвітало гончарство. Вироби із Опішні стали справжнім національним символом культури України, а також всесвітнім мистецьким брендом.
Відвідувачі музею можуть пройтися виставковими залами і подивитися експонати безпосередньо на території музею – під відкритим небом. Особливістю його є також те, що там знаходиться найбільша бібліотека, де зібрані книги з вітчизняного та світового гончарства. Її співробітники щорічно видають унікальні працю «Бібліографія українського гончарства».
Опішнянський сервіз, робота учня старого майстра
Там же, в музеї можна побачити на власні очі роботу гончара і малювальниці. При цьому кожний бажаючий може сісти за гончарний круг і за допомогою майстра виготовити власноруч глиняну тарілочку, горщик, солонку чи ще щось на згадку про царство гончарів. Окрім того, кожному гостю працівники музею дарують іграшковий пищик на пам'ять про цікаву подорож. А ще в музеї-заповіднику дозволяється придбати ексклюзивні витвори сучасних корифеїв опішнянського гончарства та провідних українських художників-керамістів.
Очевидно, що жоден вид народної образотворчості не має стільки елементів і мотивів, композиційних варіантів, як писанки. Сама писанка нерозривно пов'язана з витоками символічного значення яйця, яке практично у всьому світі вважається початком життя, ознакою сонця. І безпосередньо яйце, і дерево у наших пращурів символізували пробудження землі після зими, перемогу живого над мертвим.
Музей-писанка, Коломыя
Це справжнє диво докотила до нас хвиля часу із сивої слов’янської давнини, і в наші дні воно зігріває наші серця. Орнаменти писанок є мистецькою цінністю, унікальною пам’яткою історії і культури нашого народу. Недаремно в Карпатах кажуть, що світ стоятиме доти, доки люди пишуть писанки. Українці вірять – писанка має магічну дію. Тому її завжди дарували на Великодні свята друзям як символ краси, а дівчатам – як ознаку кохання.
У писанці неначе закодовані частинки і елементи світосприйняття українців. Якщо ви будете в Прикарпатті, а саме у місті Коломиї – обов’язково завітайте до Музею писанкового розпису та подивіться на пам’ятник українській писанці.
Місцеві жителі вважають, що навколо будівлі музею у формі велетенського яйця завжди є особлива аура злагоди і добра. Саме тому, мабуть, там дуже люблять гуляти мами з маленькими дітками. У 2017 році цьому музею виповнюється 30 років, до сих пір він є єдиним у світі. Експозиція його постійно змінюється, і тому ніколи достеменно неможливо сказати, скільки одиниць експонатів він налічує. Особлива техніка консервації та реставрації шкаралупок яєць дозволяє відвідувачам музею достатньо довго милуватися справжніми шедеврами народного мистецтва. Поповнюють експозицію самі працівники музею, купуючи писанки на великодніх базарах. Іноді свої роботи їм приносять й писанкарі.
Під час відвідування музею віп-персонами їм подається біле яйце з писачком, яким гість наносить свій підпис за допомогою воску. Дехто з них навіть намагається намалювати свою писанку. Тому на окремому стенді в музеї розміщені писанки з автографами відомих людей, наприклад, Віктора Ющенка, Юрія Костенка, Леоніда Кучми.
Поряд з писанками роль оберегу в українців виконував і відомий тепер всьому світу Петриківський розпис. Його магія полонила серця мільйонів шанувальників прекрасного мистецтва. Малюнки, виконані майстрами в цьому стилі, можна роздивлятися годинами, щоразу знаходячи для себе щось нове і неповторне. Недаремно Петриківський розпис у 2013 році був внесений до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Основним елементом малюнку в стилі Петриківки є квітка – символ пишної природи. Люди, будуючи хати, муруючи печі або майструючи речі домашнього вжитку, обов'язково прикрашали їх яскравими квітковими малюнками. Доволі часто ці візерунки утворювали цілий ансамбль на території обійстя, або всередині хати.
Петриківський розпис
Поціновувачі цієї краси мають можливість відвідати музей, розміщений в Петриківці – селі, де зародилося свого часу це мистецтво. Відвідувачі музею не тільки побачать роботи, які вдалося зберегти за весь період розвитку цього мистецтва. Сучасні майстри, які працюють тут, познайомлять бажаючих з технікою розпису, при цьому кожний зможе спробувати свої сили в розписі. Окрім цього, музей надає за символічну плату майстер-класи з плетіння соломкою, витинанки, писанкарства, виготовлення ляльки-мотанки. А якщо хтось захоче придбати ексклюзивну річ – художник розпише який-небудь виріб в стилі Петриківки на замовлення.
Наскільки багата наша земля ще й пісенними талантами, розкаже вам пісенна столиця України – Чернівці. Сюди варто приїхати лише тому, щоб подивитися, де саме зародився всім відомий фестиваль «Червона Рута». Відбувшись вперше в 1989 році на міському стадіоні, цей конкурс в подальшому став символом нової української пісні. А саме місто Чернівці є дуже цікавим для туриста. Унікальна архітектура, багата культурна спадщина, переплетені традиції різних народів – це саме те, що вирізняє його на тлі інших буковинських міст.
Подорожуючі можуть ознайомитися з колишньою Резиденцією митрополитів Буковини і Далмації, та архітектурою старовинного Відня. Звідси, з Чернівців, можна легко дістатися до Кам'янця-Подільського та Хотина, щоб побачити сиві і грізні мури давніх фортець.
Резиденція буковинських митрополитів - тепер тут Чернівецький університет
Перелічені вище місця цікаві будь-якої пори року, а ось якщо ваша відпустка припала на літо, варто провести її частину в українській Венеції – маленькому придунайському містечку Одещини Вилкове. Засноване старовірами-липованами та запорізькими козаками, воно є зразком консервативного суспільства, що живе за своїми досить незвичними для сучасної людини законами.
Дунай, Нульовий кілометр чи біосферний заповідник теж гостинно запросять до себе туристів, вражаючи багатством флори та фауни й красою краєвидів.
Як бачите, подорожувати Україною – надзвичайно цікаво. Вона обов'язково розкриє свої секрети і таїни тим, хто хоче цього, і тим, хто насправді любить свою землю. Вирушайте в дорогу, і повірте: побачених вражень вам вистачить надовго.
Коментарі