Історико-архітектурний заповідник у Святогірську

Над Сіверським Донцем біля м. Святогірська лежать Святі Гори, на яких наче корона сидить Святогірський монастир - історичний релігійний комплекс. Він наче тоне серед дерев і виходів скель крейдяного геологічного періоду. Сюди щороку приїздять десятки тисяч туристів та паломників, прочан. У цьому куточку історії зібрані важливі для релігійного життя та історії релігії Східної України у XVI-XX ст. пам’ятки. Все це уособлює собою Святогірський державний історико-архітектурний заповідник.

Вид на монастир з річки Сіверський Донець

Більш ніж 500 років тому монастир, що називався «Святогірська пустинь Пречистої Богородиці», став колискою православного чернецтва. До сьогодні залишились монастирські келії, печери пустельників, церква Антонія та Феодосія під землею, що її викопали в лесовому (суглинковому) шарі ґрунту. Привертають увагу проходи під поверхнею пагорбів, вибиті у крейді, що, звиваючись крутими віражами, виходять до  оглядового майданчика біля Миколаївського храму. Цю церкву було закладено у XVIIст. на схилі з крейди, і вона являє собою частину  того пагорбу й додає гармонію в архітектурний комплекс монастиря-заповідника.

Каплиця святого Андрія і вид на Сіверський Донець

Трохи подалі галерейні сходи імені святих Кирила й Мефодія приведуть вас до каплиці св. Андрія. Їхні міцні стовпи й прорізи арок було зведено близько 200 років тому з каменя-піщаника. Зі сходів можна роздивитись у всій красі місто Святогірськ і долину річки Сіверський Донець, на якій воно стоїть. Якщо подивитись на південний схід - видно скит Всіх Святих (з дерева) і біля нього свіжозбудований храм, трапезна будівля та келії, в яких живуть браття-монахи. Звідусіль скит оточений монастирським господарством: медова пасіка, злакові поля, виноградник, рибні ставки, коров’яча ферма. На сході й заході досі стоять вежі монастирської стіни. Ці вежі колись давно були вартовими вишками, а тепер чудово доповнюють архітектурний комплекс монастиря, який з 2004 року набув статусу лаври рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви.

Сходи св. Кирила й Мефодія

Пасіка та ферма в монастирському господарстві

Ідучи стежками Святогірської Лаври, ви побачите церкву Покрови з дзвіницею, на якій колись був годинник, що його зробили монахи. Цей годинник було втрачено, і на сьогодні є лише місце, де він був закріплений. На високому фундаменті стоїть найважливіша церква Свято-Успенської Лаври у візантійському архітектурному стилі. Ця надзвичайно ошатна чотириколонна споруда, увінчана золоченими куполами. Їх видно з великої відстані, як орієнтир на шляху до лаври. У монастирі задля зручності прочан зведено новий готель. Слід пам’ятати, що, за правилами монастиря, жінкам треба покривати голову хусткою.

Інтер'єр Покровського храму

Окраса Святогірської лаври - ікона Божої Матері. Цю ікону монахи з гори Афон віддали  монастирю, щоб відзначити його велич та святість. Крім того, історико-культурний заповідник має й пізніші пам'ятники радянського періоду: монумент більшовика-революціонера Федору Сергєєва («Артема»), меморіал воїнам робітничо-селянської червоної армії, могила молодого лейтенанта Володимира Камишева та інші.

Пам'ятник більшовикові Артемові вагою понад 1000 тон стоїть вище за Святогірську Лавру

Святогірський історико-культурний заповідник і Святогірська Лавра запрошують усіх бажаючих знайти спокій, святість і тишу у своїх стінах. Тут ви зможете не лише відчути доторк історії, а й поміркувати наодинці про вічне, набути часточку міцної віри й гармонії духу та тіла.