На тихій вулиці Спасській у Києві, у палаці, що називають "будинком Мазепи", з 1993 року розташований Музей Гетьманства. Більш ніж 9000 експонатів музею розкажуть про українських гетьманів - інститут влади, що фактично існував в Україні з XVI по XX століття, від Сагайдачного до Скоропадського, часом із довгими перервами.
Сьогодні музей може похвалитись чотирма тематичними залами. У кожному з н х по одній експозиції, присвяченій одному з гетьманів.
Ось вони:
- Експозиція Богдана Хмельницького. Богдан Михайлович Хмельницький (1595-1657) був, напевно, найвідомішим гетьманом України. Саме він організував державу - Гетьманську Україну з визначеними кордонами, державними органами та скарбницею. Богдан Хмельницький був вельми обдарованим стратегом і хоробрим воїном: сам керував військами у битвах проти Речі Посполитої, кидався у бій і був страшний для ворогів та популярний поміж народу. Експозиція у цьому залі показує портрети Богдана Хмельницького та інші картини на тему того нелегкого, але славного часу в Україні.
- Експозиція Івана Мазепи. Іван Степанович Мазепа (1639-1709) був обдарованим сином козацького сотника й три роки вчився в Києво-Могилянській Академії. Він встиг послужити при королівському дворі в якості пажа, а з 1669 року служив при Чигиринському гетьманському дворі й виконував особливі дипломатичні доручення. Ставши нарешті гетьманом у підконтрольній до Москви Лівобережній Україні, Мазепа перейшов на бік шведського короля Карла XII і спробував звільнити Україну від влади московського царя Петра I. Хоча ця спроба провалилася і російська церква проклинала його століттями у своїх службах, Іван Мазепа запам'ятався як меценат і всебічно освічений правитель. Експозиція у цьому залі містить зразки зброї, гравюри, предмети козацького побуту - люльку, порохівницю та інше.
- Експозиція Пилипа Орлика. Гетьман Козацької України в екзилі Пилип Степанович Орлик (1672-1742) є найбільш популярним, звісно, через свою "Конституцію" 1710 року. Він був поплічником Івана Мазепи, і разом із гетьманом перейшов кордон Османської імперії й потрапив у Бендери. Там, на Генеральній Раді старшини, його було обрано гетьманом, і там же був прийнятий документ, що називають тепер однією з перших конституцій світу. Хоча повернутись і вигнати московитів з української землі у Пилипа Орлика не вийшло, він все ж залишив помітний слід в історії як політик і юрист. Оскільки він був генеральним писарем при гетьмані Мазепі і дипломатом, можна бути упевненим - конституцію він писав самостійно або всю, або більшу її частину. Експозиція у цьому залі містить копію конституції, багато портретів та фотодокументів, а також розповідає про генеалогічне дерево Пилипа Орлика.
- Експозиція Павла Скоропадського. Павло Степанович Скоропадський (1873-1945), напевно, був найбільш неоднозначною особистістю серед усіх, кого представлено в музеї Гетьманства. Нащадок гетьманського роду Скоропадських, він розпустив Центральну Раду і захопив владу в Україні в 1918 році, у важкий період війни з більшовиками, денікинцями та Антантою. Прийшовши до влади за підтримки німців, Скоропадський провів значні реформи і намагався зміцнити армію, однак не досяг успіху. Після ослаблення Германії він намагався знайти підтримку в Антанти, для чого був змушений піти на зближення з денікинцями, однак втратив владу і був повалений Директорією (Симон Петлюра, Володимир Вінниченко та інші). Експозиція залу Скоропадського представлена колекцією родини гетьмана: портрети попередніх гетьманів (у т.ч. Богдана Хмельницького), багато документів Павла Скоропадського, гроші знаки, одяг, книги, друкарська машинка та багато іншого.
У музеї постійно відбуваються виставки художників та тематичні заходи.
Контактна інформація:
тел. 044 462 5290
сайт: http://www.getman-museum.kiev.ua/
Вартість вхідного квитка - 15 грн.
Доступні недорогі екскурсії по музею.
Коментарі