Ця греко-католицька святиня -всесвітній паломницький центр, Куди щорічно з'їжджаються сотні, тисячі віруючих. За переказами, монастир з'явився в цих краях після того, як київським ченцеві уві сні з'явилася Діва Марія. Вона звеліла йому заснувати храм. Прокинувшись, монах побачив забив джерело, над яким спалахнула небесним світлом ікона Богоматері з Ісусом на руках. Дізнавшись про диво, сюди стали приходити віруючі. З роками на цьому місці виріс монастир.
Головною його святинею була чудотворна Зарваницька ікона Божої Матері. Великим центром паломництва ці краї стали після коронування ікони Папою Римським. Ця знаменна подія відбулася в 19-м столітті. Святині чудесним чином вдалося вціліти навіть у важкі часи радянської влади. Сама будівля монастиря більшовики зрівняли з землею. Але ікону врятували місцеві жителі.
Відроджувати монастир стали лише за часів незалежності України. Біля річки, на гірському схилі,звели величний собор з 75-метрової дзвіницею. Над цілющим джерелом встановили капличку. А неподалік облаштували співоче поле і надбрамну церкву.
Духовний центр має статус місця «повного відпусту».Це означає, що віруючим не тільки відпускають їх гріхи, але і звільняють їх від покарання за вчинені діяння. Для цього до святині слід прийти пішки. Дорога може зайняти кілька днів.
Добиратися до святині найзручніше з Тернополя. Відстань складає близько 50 км, курсує громадський транспорт.
Коментарі