Додати до маршруту

Київський фунікулер

GPS координати: 50.45892334 30.52494049
Рейтинг:
1928 Переглядів 0 Коментарів 0 Включень до маршруту
Додати до маршруту

В Україні всього два фунікулери, що з'явилися у період жорсткої конкуренції між Києвом та Одесою: одеський у 1902-му, а київський у 1905-му році.

Київський фунікулер, хоча й з'явився на три роки пізніше за одеський, значно довший за нього і перевозить набагато більше пасажирів: він поєднує Поділ із Верхнім містом, проходячи вздовж крутої Володимирської гірки.

Так виглядав київський фунікулер на початку XX століття

Так виглядав київський фунікулер на початку XX століття

Фунікулер збудували на піку європейської моди на фунікулери та електричний транспорт: Київ взяв приклад зі Швейцарії, і навіть замовив усе обладнання і перші вагони там - на заводі Теодора Белля в місті Кріенс у кантоні Люцерн.

Приблизно така табличка стояла на перших вагончиках Київського фунікулеру. Фото: Pechristener, CC BY-SA 3.0

Приблизно така табличка стояла на перших вагончиках Київського фунікулеру. Фото: Pechristener, CC BY-SA 3.0

Проект київського фунікулеру  підготували інженер Микола П'ятницький - естакаду та рейки, та архітектор Олександр Баришников - павільйони станцій-зупинок, під загальним керівництвом одеського інженера Артура Абрагамсона, що навчався у Швейцарії і після цього з 1880-х років лобіював створення фунікулеру у Києві.

На верхній станції фунікулеру - цікаве оздоблення з вітражним склом.

Тоді, у 80-х, фунікулер не стали будувати з кількох причин одразу. По-перше, ці технології ще були новими для Російської імперії. По-друге, і це найважливіше, не було розвиненої трамвайної мережі, яка б забеспечила єдиний транспортний потік із фунікулером. Саме так: до моменту завершення будівництва київського фунікулеру були підведені та приведені до ладу трамвайні лінії зверху (по "Володимирській лінії") та знизу (по вулиці Боричів Тік на Подолі). Рух фунікулеру було приведено у відповідність до розкладу електричних трамваїв цими лініями, і фунікулер став швидко набирати популярність.

Так виглядає салон фунікулера з 2015 року, після капітального оновлення. Фото: УНІАН

Так виглядає салон фунікулера з 2015 року, після капітального оновлення. Фото: УНІАН

 

Мотор потужністю у 65 кінських сил працював під напругою у 500 вольт і забеспечував швидкий підйом та спуск до 70 пасажирів у кожному вагоні. Цей мотор стояв по центру вгорі, а вагончики ніби перетягували канат через нього, рухаючись одночасно. Ця схема не змінилася й досі, лише обладнання оновили, і вагончики зробили більш місткими у 1980-ті. Фунікулер працював безперебійно практично все своє життя: навіть під час бойових дій у Києві він надовго не зупинявся, адже вагончики рухаються під дією власної ваги, а двигун лише їх прискорює.

Чим важливий для туристів київський фунікулер?

Він знаходиться неподалік Михайлівського золотоверхого собору, і з нього відмінний вигляд на Дніпро. Якщо будете у Києві хоча б день – обов'язково покатайтесь на фунікулері, це надзвичайне враження, особливо для тих, хто їде уперше!

Які ще є цікаві факти про київський фунікулер?

  • на обох вагонах ззаду і спереду нанесено літери, що позначають бік роз'їзду: лівий або правий. Це той бік, з якого знаходиться вагон відносно диспетчера, що сидить на верхній станції. Справа в тому, що вагони на протилежних кінцях одного канату і одночасно підходять до протилежних станцій - один до нижньої, другий до верхньої. Коли ж вони знаходяться в середині свого шляху, їм треба якось роз'їхатись, аби уникнути зіткнення. Через це один їде наліво, другий направо, і бути інакше не може - навіть конструкція колес в одного "лівостороння" а в іншого "правостороння". Цей механізм запобігає зіткненню вагонів, яке, до речі, відбулося один раз в історії під час ремонту - у 1929 році. У вагончиках не було пасажирів, а систему безпеки з того часу багаторазово посилили.
  • ще з радянських часів проводяться випробування надійності системи фунікулера: вагони навантажують удвічі більше від максимальної кількості людей. Система аварійного гальмування завжди підхоплює їх і витримує усі випробування.
  • своєрідний рекорд першої половини XX століття фунікулер побив під час німецької окупації: ним скористувались за рік більше людей, ніж за "совєтів". Причина проста: в обігу були радянські гроші, а вони так знецінились, що хліб коштував 100 карбованців! Проїзд на фунікулері теж подорожчав, але лише удвічі: з 20 копійок до 40 і потім 60 копійок, тобто був безкоштовним.
  • очевидний, але все одно цікавий факт: станції київського фунікулеру, на відміну від одеського, є сходами. Відповідно, і вагони всередині - теж сходи! В одеському ж не лише вагончики менші у кілька разів, але й самі станції і вагончики - пласкі. Київський цікавіший!
  • максимально в один вагончик може зайти до 100 людей, з них 30 - сидячи.
  • довжина колії фунікулера - 220 метрів. Вона спускається з висоти у 75 метрів.
  • двигун тепер більш ніж удвічі потужніший: 135 кінських сил замість 65-ти у 1905-му році.
  • вартість проїзду у 2017 році - всього лише 4 гривні. За таке задоволення - копійки!

Коментарі