Додати у маршрут
Додати в обране
Повідомити про помилку

Олеський замок

Регіон:
GPS координати: 49°58’6”N 24°54’2”E
Рейтинг:
37 Переглядів 0 Коментарів 2 Включень до маршруту 0 Використань у звіті
Додати у маршрут
Додати в обране
Повідомити про помилку

Олеський замок

Олеський замок

Олеський замок (укр. Олеський замок, польск. Zаmek w Olеsku) - пам'ятник архітектури XIV-XVII століть, розташований біля селища Олесько Буського району Львівської області (Україна), найстаріший збережений замок на території Західної України.

Олеський замок, дорога до замку

Дорога до замку

Замок виник на високому пагорбі в селищі Олесько понад шість століть тому. Сталося це у важкий період розпаду Київської Русі на удільні князівства і захоплення її території зовнішніми ворогами. У 1223 році військо Чінгісхана розгромило об'єднані руські дружини на річці Калці.

Ця подія символізувало завершення періоду могутності Київської держави. У 1241 році загони Батия знищили місто Плісненськ, що в 10 кілометрах від Олесько. Ймовірно, саме плісненські втікачі і заклали на підвищенні серед мочарів городище, на місці якого згодом постала фортеця.
Слідом за татаро-монголами на українські (руські) землі прийшли інші загарбники: литовці, угорці, поляки. В середині XIV століття литовські феодали захопили Чернігово-сіверські землі, Київщину, частину Поділля і Волині.

Олеський замок

Під владу Польщі потрапили Галичина і Західна Волинь, Буковина відійшла Молдавському князівству, а Закарпаття захопили угорці. Саме в цей час важких для українців (русичів) випробувань на кордоні Литви і Польщі з'явився Олеський замок.

Олеський замок

Перша письмова згадка про Олеський замок датується 1327 роком, коли він перейшов у володіння Юрія - сина мазовецького князя Тройдена і руської княжни Марії.

Олеський замок

Юрія запросили бояри на галицько-волинський князівський престол після того, як згас рід Романовичів. Ця дата дозволяє припустити, що замок побудував один із синів галицько-волинського князя Юрія Львовича - Андрій або Лев.

Олеський замок

Олеський замок на заході

Підвищення, на якому збудували замок, було основою укріплення. Нижче, по схилу гори, кільцем проходив вал із частоколом, а далі - ще одна лінія оборони - вал з водяним ровом. Пагорб оточувала заболочена непрохідна рівнинна територія.

Олеський замок, внутрішній двір

Олеський замок, внутрішній двір

На вершині пагорба була побудована кріпосна, овальний в плані мур, близько 130 метрів по периметру. Положення замку на кордоні Литви і Польщі зумовило постійну боротьбу за нього та часті зміни власників.

Олеський замок, внутрішній двір

Олеський замок, внутрішній двір

З 1340 року володарем Олеської фортеці став литовський князь Любарт, а в 1366 році її відвоював польський король Казимир Великий. Згодом Казимира на польському королівському престолі змінив Людовік, який одночасно був і угорським королем. Людовик передав Олеський замок у власність Опольському князю Владиславу - останньому князю Галичини.

Олеський замок, внутрішній двір

Владислав Опольський проводив політику окатоличення галицьких земель. Він добивався від Риму права на створення окремої галицької митрополії, але, зрозумівши безперспективність своїх планів, в 1375 році передав Олеський замок, разом з Рогатином і Тустанню, у власність галицькому єпископу. Це викликало протест руського населення.

Олеський замок, внутрішній двірВибухнув бунт і замок на два роки (до 1377) перейшов в руки повстанців. Король приборкавши повстання розмістив у замку угорський гарнізон, що мав охороняти навколишні землі від зазіхань литовців.

Литовський князь Любарт не втрачав надії повернути собі Олесько, його загони часто перевіряли міцність замкових мурів та рівень готовності гарнізонних солдатів. Угорцям це дуже не подобалося, тому відразу після смерті Людовіка, 1382 року за викуп вони віддали замок литовцям.

А з кінця XIV століття Олеський замок належав Свидригайлу. Кілька десятиліть вів боротьбу Свидригайло з Вітовтом за те, що б не приєднувати галицько-волинські землі (в межах яких знаходився і Олеський замок) до Польщі. Свидригайло цього терпіти не захотів - почалася війна між Литвою і Польщею.

Олеський замок, внутрішній двірОлеський замок під час цих буремних подій залишався прикордонним форпостом Свидригайла. Майже півстоліття він був неприступним для польських магнатів.

Після укладення перемир'я між Ягайлом і Свідрігайлом (2 вересня 1431 роки) Волинь, Галичина і Західне Поділля були остаточно приєднані до Польщі. Олеський замок офіційно залишився власністю Свидригайла та його бояр. Але вуджу в 1432 році Олеський замок після тривалої облоги був здобутий військами польського короля Владислава Варненьчика і переданий разом із навколишніми землями у вічне користування Янові з Сенна, синові Добеслава, нащадки якого почали називатись Олеськими.

Так упала остання руська фортеця на галицьких землях. Почалися жорстокі утиски населення. Як символ насадження католицької релігії в кінці XV століття в Олеську звели костьол ... Після смерті Яна з Сенна, Олесько разом із замком перейшло до його сина - Петру, після нього отримали в спадок по половині його дві дочки, а з їхніми чоловіками замок перейшов до родин кам'янецьких і Гербуртів.

Олеський замок, герб замка

Олеський замок, герб замка

Друга половина XV - перша половина XVI століть позначилися постійними набігами татарських орд на українські (в тому числі і на галицькі) землі. У 1442 і 1 453 роках Олеський замок відбивав напади, але в 1512 року не витримав облоги і був зруйнований. Його відбудували, але простояв він недовго - до 1519 року, коли татари знову з'явилися на олеських землях.

Макет Олеського замку

Макет Олеського замку

В середині XVI століття татарські набіги припинилися - життя в Олеську і окрузі дещо стабілізувалася. Почалася добудова та зміцнення Олеського замку. Усередині стін, в східній частині, побудували двоповерхове приміщення (до наших днів збереглися готичні портали й обрамлення вікон) і каплицю, в південно-східній - башти, посередині дитинця - холодці.

Кімнати Олеського замку

Кімнати Олеського замку

З розвитком вогнепальної зброї змінився характер укріплень. Засоби оборони винесли за стіни, удосконалили вали, в системі яких були зведені бастіонні споруди. Замкові приміщення розширились і набули житлового характеру (раніше в межах фортеці люди жили лише під час облог) і стали переважно двоповерховими. Внутрішній простір дитинця сильно зменшилася.

Олеський замок

У другій половині XVI століття ожили торгові шляхи, які проходили через Олесько. Місто почало брати мито з чумаків, які везли сіль з Долини на Волинь. Виникли ремісничі цехи.
У 1605 році Олеський замок з усіма навколишніми землями і маєтностями перейшов в руки великого українського магната Івана Даниловича.

Олеський замок

Це був типовий представник феодальної верхівки. За придане своєї першої дружини Катерини Красицької він вирішив перебудувати Олеський замок - середньовічну фортецю перетворити в ренесансний палац. Невідомий архітектор (швидше за все італієць Галеаццо Аппіані), який керував роботами в замку, виконав поставлене завдання.

Олеський замок. музей

Олеський замок. музей

У плані залишилися переважно ті ж приміщення, але були прикрашені площі стін і веж. Для об'єднання будівель, що примикали до оборонних мурів, збудували відкриті галереї у вигляді ордерних аркад. Вікна других поверхів отримали кам'яне обрамлення, а двері - портали. Над воротами і в порталах були розміщені герби власників замку.

Олеський замокУ 1648 році війська Богдана Хмельницького визволили Олесько від поляків, але ненадовго. Не минуло й року, як Конецпольський знову повернувся в замок. Його прагнення жити на широку ногу призвело до розділу маєтку між 17 кредиторами.
У 1681 році Ян Собеський, у той час вже король, виплатив борги Конецпольського і став власником Олеського замку. За три роки (з 1684 по 1687) він відремонтував його і зробив своїм «камерним» замком ( «віллою»). У замку побудували господарські приміщення і відновили закладений попередніми власниками парк.

У 1707 році під час військового союзу Петра І з поляками в замок прийшли російські війська, які пробули в ньому п'ять років, а в 1716 король передав його своєму синові Якубу. Якуб Собеський Не пробувши власником Олеського замку і трьох років, продав його Станіславу Жевуському. Син Станіслава Жевуського, воєвода волинський Северин щедро прикрасив інтер'єри замку і перетворив споруду в розкішний палац.

Олеський замок, паркова зонаXVIII століття стало періодом значних змін у замку. Велику роль у зміні інтер'єрів зіграв французький скульптор Леблан. У замку з'явилися нові каміни та печі, стіни були покриті ліпниною, монументальними розписами і штучним мармуром. Кімнати, в залежності від призначення, отримали назви: «портретна», «європейська», «віденська», «дзеркальна» і ін.
Після смерті Северина Жевуського Олеському спочатку володів його брат Вацлав.

Саме цей магнат розпочав період занепаду замку. Він розорив замок, вивіз всі цінності в Підгірці і пустив його «з молотка». У 1796 році замок перейшов у власність до Олександра Зелінського, а трохи пізніше до сім'ї Літинських.
На початку ХІХ століття провели реконструкцію лівої частини замку. Тоді знесли завершення великої башти, і висота будівлі вирівнялася. Після цієї реконструкції почався період повільного, але впевненого руйнування будівлі.

Олеський замок

Особливо значні пошкодження будинок одержав в січні 1838 року під час землетрусу. Власники замку перестали піклуватися про його збереження, а після того, як в одній з кімнат було знайдено скарб, і зовсім прискорили його руйнування. Почалися гарячкові пошуки інших коштовностей: розбивалися стіни з розписами, знімався підлогу, розбиралися каміни. У 1875 році завалився 42 метровий замковий колодязь, яким користувалися ще з XV століття.

Олеський замок

На кінець ХІХ століття Олеський замок у перетворився на руїни.
У 1882 році Олеську фортецю викупила держава Польщі. Побутували різні думки щодо його використання: передати монастирю, зробити музеєм Яна Собеського, перетворити в інтернат для студентів учительської семінарії. Але, в силу різних причин замок так і не відреставрували, довгий час він стояв напівзруйнований, а до 1939 року тут була сільськогосподарська жіноча школа.

Олеський замок

У радянські часи замок відреставрували. У ньому були створені музей-заповідник «Олеський замок» і відділ Львівської картинної галереї. У галереї зібрано понад п'ятсот творів живопису, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва Західної України X-XVIII століть. Зараз в замку відкрито ресторан «Гридниця», який сприяє роботам по підтримці нормального стану замку.

Поруч з замком сохра- нілісь соору- вання мона- Стиря капу- цинов, який побудувати-або в 1737 році за проектом архіте- ктор Мартина Добравського. Це класичний бароковий комплекс будівель, композиційним ядром якого є костел. З півдня до нього примикає корпус монастиря з келіями на першому та другому поверхах і замкнутим внутрішнім двором. Монастирський двір оточений стіною триметрової висоти.

Олеський замок. Вид з пташиного польоту

Олеський замок. Вид з пташиного польоту

У дворі монастиря розбито парк. Його територію розділяють доріжки, які йдуть по осі монастиря. Є ставок на, місці якого в минулі часи був фортечний рів. Збереглися кілька надгробків та старовинні скульптури. Кілька років тому тут проходив конкурс сучасної скульптури - частина експонатів робіт залишилася в парку і радують око відвідувачів.

GPS: 49 ° 58'6 "N 24 ° 54'2" E

Адреса: смт Олесько, вул. Замкова, 34, Львівська обл.

Контакт: +38 (03264) 2-51-93, 2-52-80

Цей об`єкт у маршрутах

Цей об`єкт у статтях

Коментарі