Додати у маршрут

Олеський замок

Регіон:
GPS координати: N 49°58’6” E24°54’2”
Рейтинг:
139 Переглядів 0 Коментарів 2 Включень до маршруту 0 Використань у звіті
Додати у маршрут

     Олеський замок, без сумніву, - одна із найяскравіших прикрас української історичної спадщини загальноєвропейського масштабу. Водночас, це одна із найстаріших фортець на території України, що збереглася ще з часів Київської Русі.

Олеський замок

     Перша історична згадка про Олеський замок датована 1327 р. – з неї відомо, що уже тоді на крутому самотньому пагорбі, оточеному з усіх боків непрохідними болотами, височіла фортеця зі стінами 10-метрової висоти і понад двометрової ширини. Ці мури частково збереглися як нижній ярус сучасного замку. На той час Київська Русь уже розпалась на окремі  удільні князівства і, знесилена внутрішніми чварами, втратила свою могутність та стала здобиччю зовнішніх ворогів. Замок постав у час тяжких випробувань для всіх українських земель: їх поневолювали монголо-татари, на них зазіхали також угорські, польські й литовські феодали. У середині XIV ст. під владою феодальної Литви опинилися чернігово-сіверські землі, Київщина, частково Поділля та Волинь. Польща захопила Галичину й Західну Волинь; Буковина відійшла до складу Молдавського князівства, Закарпаття відвоювали угорські феодали. Замок, що знаходився на кордоні між Волинню й Галичиною, а згодом – між Литвою і Польщею, був жаданою здобиччю ворогуючих сторін понад сторіччя і тільки у другій половині XV століття, втративши значення прикордонної оборонної фортеці, перетворився на резиденцію шляхетних родів, на яку іноді нападали татарські орди.

Олеський замок в давнину

     Так, у 1340 році будівля перейшла до великого князя литовського Любарта, а вже через чверть століття його відвоював польський король Казимир ІІІ. Та недовго була твердиня у короля: 1370 року замок, як і вся Галичина, переходить до складу Угорського королівства. 1377 року угорський намісник Галичини князь Володислав Опольський передає Олесько католицькій Галицькій архієпископії. У 1382 році фортецю знову повертає собі Любарт. Невідомо скільки б ще часу тривали ці чвари, якби не Кревська унія, після підписання якої в 1385 році Королівство Польське і Велике князівство Литовське об'єдналися в одну державу. Шлюб литовського князя Ягайла з польською королевою Ядвігою поклав край ворожнечі. Ягайло став королем об'єднаної держави, а намісником на руських землях залишив свого брата — великого князя Свидригайла. Згодом між братами почалися суперечки: руські бояри, які вороже ставилися до феодально-католицького засилля Корони, підтримали Свидригайла. 1431-1432 рр. спалахує антипольське повстання бояр Олещини - саме тоді твердиня вперше прогриміла на всю Русь: гарнізон повстанців протистояв військам короля Ягайла і вийшов у цій битві переможцем – після підписання перемир’я замок залишився у володінні Свидригайла. Лише через рік, у 1432 році Олеський замок після тривалої облоги було здобуто військами польського короля і передано разом із навколишніми землями у вічне користування Янові з Сенна, нащадки якого з тих пір стали називати себе Олеськими.

Олеський замок з висоти пташиного польоту

     На початку ХVІ століття, після кількох десятиліть періодичних набігів татарських орд і значних руйнувань, Олеський замок починає відбудовуватись і зміцнюватись. Припинились татарські набіги і почали оживати торгові шляхи та розвиватись ремесло. З 1605 року, коли у володіння замком вступив крупний польський магнат Іван Данилович, починається масштабна перебудова замку. Він набув ознак житлової споруди з характерними для епохи Відродження рисами. Істотно зменшився дитинець, що займав схили пагорба, збільшилася кількість поверхів, з північної сторони добудували новий корпус та вежу і замок набув приблизно сьогоднішнього вигляду.

Олеський замок, вигляд згори

     В 1629 році внаслідок шлюбу доньки Даниловича Теофілії та шляхтича Якуба Собешина в Олеському замку народжується майбутній польський король – Ян III Собеський, майбутній переможець турків під Віднем.

     Цікавий факт: у Івана Даниловича в Олеську служив Михайло Хмельницький – батько Богдана Хмельницького, війська якого в 1648 році захопили замок.

Дорога до Олеського замку

     У 1681 році Ян Собеський, у той час уже польський король, бере замок у свої руки і з 1684 по 1687 рік ремонтує і розбудовує його, перетворюючи на королівську резиденцію.

Ворота Олеського замку

     Згодом, уже у XVIII столітті, замок купив Станіслав Жевуський, син якого, волинський воєвода Северин, розкішно прикрасив його інтер’єр і мальовничий парк, що розкинувся біля підніжжя пагорба, перетворивши таким чином фортецю на розкішний палац. Проте після смерті власника, для замку починаються часи занепаду. Брат Северина Вацлав перевіз всі коштовні речі до Підгорецького замку та у 1796 році продав його.

Внутрішній двір Олеського замку

     З середини ХІХ століття Олеський замок поступово перетворюється на руїни. Значного пошкодження завдали пожежі, проте найбільшої шкоди спричинив землетрус 1838 року.  Внаслідок руйнації знайшли коштовності, замуровані в одній із кімнат. З того часу в пошуках скарбів в замку було розібрано чимало стін із розписами, розбито каміни та понівечено підлогу. У 1882 році за зібрані львів’янами кошти замок було викуплено та передано у державну власність. За різних часів тут була жіноча школа сільського господарства, табір польських військовополонених та склад боєприпасів.

     Після удару блискавки у 1951 році Олеський замок згорів дотла і лише у 1970 році завдяки зусиллями сподвижника Бориса Возницького почалися масштабні роботи з відновлення замку як архітектурної пам'ятки. По закінченню робіт в 1974 році замку було повернуто вигляд періоду найбільшого розквіту — кінця XVIII століття, після чого тут був створений музей-заповідник «Олеський замок» - відділ Львівської галереї мистецтв. Сьогодні експозиція музею-заповідника являє собою широку ретроспективу творів мистецтва, які вдалося врятувати із численних зруйнованих у Західній Україні костелів, замків і палаців.

Години роботи музею-заповідника: щоденно, крім понеділка та вівторка,
В літний період: 11:00-18:00 (каса до 16:00).
В зимовий період: 10:00-17:00 (каса до 16:00). 
В неділю: 12:00-17:00 (каса до 16:00).

Вартість вхідних квитків:
Дорослий - 45 грн. 
Студентський - 30 грн. 
Дитячий - 9 грн. 

 

Цей об`єкт у маршрутах

Цей об`єкт у статтях

Коментарі