Замок в Подгорцах

Замок у Підгірцях, або Підгорецький замок - пам'ятка архітектури XVII століття. Це один з найкраще збережених замків в Україні!

Підгорецький замок з південного боку

Підгірці - село у Бродівському районі Львівської області, якому насправді значно більше років, ніж здається. Колись тут було прадавнє руське місто-укріплення Пліснесько. Воно відоме з VII століття, і, скоріше за все, було ровісником Києва. У часи свого розквіту Пліснесько було більше Волинню, ніж Галичиною, але від 1054 до 1199 року було частиною об'єднаного Галицько-Волинського князівства. Від укріплень Пліснеська після нашестя Батия у 1242 році залишилися кілька кілометрів земляних валів та ровів, а також величезне городище площею понад 150 гектарів. 
Село Підгірці стало нащадком Пліснеська, бувши заснованим на його місці близько 1400 року. Сучасна межа Львівської й Волинської областей насправді приблизно повторює колишні кордони Польського королівства та Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського, які поділили труп Руського королівства, а потім, на його уламках, намагались подужати одне одного - часом через шлюби, часом через домовленості, а подекуди силою. 
Не дивлячись на унію, Польське й Литовське князівства мали багато претензій одне до одного. Коли у 1430-х у Великому князівстві Литовському почалася громадянська війна, польські магнати не гаяли часу й пересунули кордони, захопивши майже всю "сіру зону". Підгірці опинились у ленних землях польської корони, у новоутвореному Руському воєводстві. Власником села та маєтностей навколо нього був такий собі Іван (за документами - Януш) Підгорецький, аж поки 1633 року Станіслав Конєцпольський не придбав його у свою власність.

Підгорецький замок з півночі

Конєцпольський був не просто шляхтичем, а великим коронним гетьманом - тобто командувачем усієї армії Польської корони. Підгорецький замок було зведено саме за його перебування на посаді. Дивлячись на красу цієї споруди, хочеться назвати її палацем, але це справді захищений замок. Всередині були розкішні інтер'єри, адже власники завжди були заможними, як королі.

Одна із розкішних зал Підгорецького замку на старовинних фото. Зараз ці зали недоступні для відвідування

Замок був зведений у вигляді "палацу на бастіонах". Укріплення (бастіони) спроектував відомий інженер та картограф, француз де Боплан. Саме він склав надзвичайно докладну карту України XVII століття. Яскравий, видовищний палац над бастіонами авторства де Боплана спроектував архітектор  з Венеції Андреа дель Аква. Він також був військовим інженером, і, як і де Боплан, доклав руку до багатьої визначних пам'яток архітектури в Україні.
Замок збудовано в стилі барокко, з елементами пізнього ренесансу. За стилем він нагадує французькі та голандські споруди свого часу; витончені кути, центральний ризаліт (так називають виступи фасаду від фундамента до даху) та балюстрада на терасі додають замкові романтичних рис.

Стіни замку були оточені рвом

Від початку замок був двоповерховим, із триповерховими павільйонами по боках. У центрі (той самий ризаліт) була також триповерхова вежа. У XVII столітті замок сильно постраждав від козаків і татарів. Замок був деякий час власністю короля Яна Собеського, а в 1720 році його викупив (разом із навколишніми селами) шляхтич Станіслав Жевуський. Його син Владислав перебудував замок, вирівнявши його дах до одного рівня. Тепер вежа не виділялася, і павільйони стали нарівні з дахом. Замок втратив також підйомний міст і ще один павільйон біля нього, але залишився одним з найбільш вдалих прикладів поєднання фортечних укріплень із красою ренесансу.

Вгорі над брамою замку видно герб "Кривда" роду Жевуських: голова лицаря у шоломі в короні з плюмажем, а під нею - підкова з хрестами

Вацлав Жевуський не лише реконструював Підгорецький замок, але й наповнив його всілякими скарбами. Він також створив у Підгірцях друкарню та театр. Потім став ченцем-капуцином, і після його смерті 1779 року почався занепад замку. Майно померлого продали з аукціонів, але замок із селами викупив його син Северин Жевуський. Наступні власники не надто турбувалися про пам'ятку архітектури, аж поки князь Євстахій Сангушко не відреставрував його наприкінці XIX століття.
Вже у ті часи тут знаходився приватний музей.

Підгорецький замок, із західного боку
Першу Світову війну Підгорецький замок пережив чудом. Кажуть, генерал Брусілов заборонив артилеристам стріляти по замку. Утім, замок було розграбовано. У наступні двадцять років Західну Україну знову окупувала Польща, відтак Сангушки повернулися й до початку Другої Світової війни тут діяв їхній музей. З початком війни колекцію вивезли із замку, причому частина предметів опинилася у Бразилії. Друга Світова далася замкові важче, проте його знову не бомбили (або майже не бомбили). Замок був лише кілька разів пограбований, а 1956 року внутрішнє оздоблення взагалі згоріло. Від 1949 року тут знаходився санаторій для хворих на туберкульоз, і замок стояв, забутий усіма.

Липа Хмельницького біля Підгорецького замку

Лише після відновлення незалежності України, у 1997 році, у Підгорецькому замку знову з'явився музей. Замок передали у підпорядкування до Львівської мистецької галереї, і відтоді довгий час реставрують.У 2017 році можливо оглянути лише фасад замку та італійський парк навколо нього.
Утім, від парку мало що залишилося, хіба рельєф терас. Колись тут були фонтани та акуратні насадження, навіть виноградник; зараз майже вся рослинність дика. У парку збереглася древня липа, під якою, за переказами, відпочивав Богдан Хмельницький під час штурму Підгорецького замку.

Як знайти Підгорецький замок? 

Шосе, що веде від Золочева до Бродів,проходить через Підгірці неподалік замку. Зупинка знаходиться біля Костелу святого Йосипа, а вам треба на інший бік шосе - через липову алею пройти до замку. Відстань - близько 300 метрів, і замок буде чудово видно. Можна також поїхати через Олесько, тим більше що туди частіше ходить транспорт, або доїхати власним авто через Олесько по міжнародній трасі E40. Відстань від Львова - близько 90 кілометрів.