Дубенський (Тараканівський) форт - ехо Першої Світової

Тараканівський форт знаходиться у селі Тараканів, Дубенського району. Фортецю в самому місті Дубному називають Дубенський замок, або Старий Дубенський замок, а в Тараканові - Тараканівський форт, або Новий Дубенський замок.

Порівняно до свого старшого брата у Дубному, Тараканівський форт утричі молодший і так само утричі відоміший в усій Україні. Тут знімали чи не найкращу українську кінострічку XXI століття - "Поводир, або Квіти Мають Очі". Саме Тараканівський форт зіграв роль бази незрячих братчиків.

 Фортецю зводили протягом 17 років, з 1873 по 1890 рік. На той час Рівненщина була під владою Російської імперії, і форт був необхідний для захисту залізниці Львів-Київ, що проходила поблизу Дубного. Витрати на будівництво склали 6 мільйонів російських рублів.

Форт був місцем боїв під час Першої Світової, слугував базою для російських, польських, українських та радянських військ. Найвідомішою сторінкою бойової історії форту є оборона польських стрільців у форті під час наступу червоноармійців більшовицького "червоного козака" Будьонного на захід. Поляки зуміли вирватись з більшовицького оточення, ціною великих втрат зі свого та ворожого боку. Під час Другої Світової він був не більше ніж складом боєприпасів для німецької армії, а відтоді почав занепадати і руйнуватись. Нині фортом опікується ГО "Козацьке об'єднання імені Северина Наливайка".

Це укріплення цікаве тим, що під час його будівництва чи не вперше в Російській імперії використовували бетон, поруч із цеглою.

До речі, назву селища "Тараканів" дарма ототожнюють із тарганами: найімовірніше, вона пов'язана зі словосполученням "Татарський хан", або "Татархан".

Форт вражає розмірами: у плані це квадрат зі сторонами по 250 метрів! Через такі розміри Тараканівський форт вважають однією з найбільших фортець в Україні; в одній категорії з ним хіба що величезна Аккерманська фортеця, але вона зберіглася набагато гірше, з огляду на вік.

Тараканівський форт цікавий перш за все усім тим, що приховано під поверхнею. Попереджаємо: досліджувати форт без екскурсоводів або обізнаних друзів - небезпечно! Ще одне: обов'язково вдягатись у цупкий одяг, повністю закривати ноги та руки: у форті росте борщівник (борщевик) Сосновського, небезпечна для життя та здоров'я отруйна рослина.

Борщовик у Тараканівському форті  - небезпечний

Ззовні форт виглядає як пагорб, зарослий деревами та чагарником. По центру стоїть казарменна будівля, колись тут були церква, баня та інші приміщення. На час бойових дій солдати переміщувались у стіни форту - там знаходиться понад 100 казематів! Ззовні форт показує лише зуби - вогневі точки та бункери, нечисленні вентиляційні шахти. Поки що достеменно відоме призначення не всіх приміщень та об'єктів у форті.

Зсередини форт виглядає як ров із входами, арками, тощо. Кажуть, від поверхні укріплень униз ідуть 7 підземних рівнів! Через це Тараканівський форт є дуже привабливим для спелеологів та фанатів спелеоспорту. Втім, місцеві кажуть що форт дуже небезпечний, особливо внутрішня будівля - казарми, адже там регулярно щось обвалюється.

Всередині Тараканівського форту

Не менш небезпечними (і, напевно, ще більш цікавими ніж казарми) є підземні коридори з казематами: світло у підземеллях форту відсутнє, волога, час та занедбаність роблять свою темну справу, тож неуважний турист може запросто провалитись у вертикальний ліфтовий колодязь і загинути чи травмуватись. Ми попереджаємо! Справа в тому, що оборонний вал форту використовувався для переміщення гармат, тож під поверхнею валу возили зброю та припаси, а безспосередньо діставали все це зі складів на нижніх рівнях. 

Підземелля Тараканівського форту

Про форт багато розказують дивного. Наприклад, що там зникають люди, або що там були катувальні (на початку 20 століття дійсно була в'язниця), або історії про привидів... Найдивнішою є легенда про німецькі випробування секретної ззброї: буцімто німці займались тут ледь не ядерними випробуваннями у Другу Світову, а коли почали програвати війну - залили все секретне надміцним бетоном і покинули фортецю. Такі байки можна вважати малоймовірними, але форт цілком могли використовувати як склад хімічної зброї, а це теж не жарти.

Особливістю форта є також вологий, сирий мікроклімат. Солдати Російської імперії тут часто скаржились на вологість та холод, різні хвороби, пов'язані із цим. Відтоді тут не стало більш сухо, тож туристові треба врахувати вологість і взяти відповідний одяг та особливо взуття, адже підходити до форту часом доводиться по дуже мокрому ґрунту: єдиний "нормальний" вхід у форт веде крізь стометровий тонель під землею.

Офіційно Тараканівський форт і досі знаходиться у власності Міністерства Оборони України, яке ніяк не опікується пам'яткою, зате і не забороняє заходити відвідувачам.

Дістатись до форта пішки можна йдучи вздовж залізничної колії з Дубного на південь (приблизно 5км), або машиною (якщо їдете з Рівного чи Луцька):

Рухаючись на південь по трасі М06 у Тараканові треба повернути за цвинтарем наліво, і проїхати десь 700 метрів до форту. Ви побачите лише пагорб і хащі, приблизно в цьому місці завжди стоять машини, там можете запаркуватись і ви. Доведеться пошукати провідника, щоб знайти тунель, бо це може видатись непростим завданням у лісі.

Будь-ласка не забувайте про ліхтарики та зв'язок, і ніколи не ходіть по форту геть самі - це не лише цікаве, але й аварійне місце! Приємної подорожі і незабутніх вражень!