Крупицький Свято-Миколаївський жіночий монастир, Батурин

Крупицький Свято-Миколаївський жіночий монастир розташований в селіОсічБахмацького району Чернігівської області, недалеко відБатурина. Це один з найдавніших монастирів періоду Гетьманщини. Він є пам'ятником архітектури 17-19 століть і частиною Національного історико-культурологічногозаповідника «Гетьманська столиця».

Історія Крупицького Свято-Миколаївського монастиря

Монастир був заснований в 15 столітті. Його збудували завдяки явищу в місцевому лісі ікони Святого Миколая. На цьому місці побудували церкву в ім'я Чудотворця, навколо якої оселилися люди. Згодом вони і заснували монастир.

У 16 столітті святиню зруйнували татарські війська, після чого її відбудували в іншому місці.

Цікава легенда про походження назви монастиря. У ньому записано, що під час нападу татар в обителі ховалися люди. Облога тривала довгий час, тому закінчилися продукти. Тоді з неба посипалася манна крупа. Тому монастир і називають Крупицький.

Після того, як Батурин став гетьманською столицею, монастир придбав велике значення. Він став головним релігійним центром всієї Лівобережної України. З цією обителлю тісно переплетені життя відомих особистостей епохи Гетьманщини. Монастир містили гетьмани Дем'ян Многогрішний, Іван Самойлович, Іван Мазепа, Кирило Розумовський.

У 1708 році російські війська захопили Батурин і зруйнували монастирську дзвіницю і чернечі келії.

У 1803 році монастир був реконструйований, але в 1846 році тут сталася пожежа.

У 1922 році монастир ліквідували більшовики. Церква, житлові корпуси та бібліотеку пограбували. Церковні речі вивезли. Інші будівлі монастирського комплексу демонтували, а старий колодязь засипали. Згодом в монастирській церкві відкрили клуб, який пізніше перетворили на зерносховище. Через кілька років з церкви зняли купол.

Після Другої світової війни на монастирській території помістили колгосп, в чернечих келіях почала працювати школа.

У 1999 році школу перенесли через аварійний стан будівлі. Те, що залишилося від комплексу монастиря, повернули Українській Православній Церкві. Тоді ж ченці і небайдужі місцеві жителі почали відновлювати і ремонтувати будівлі.

З тих пір тут правлять Божественну Літургію, а також щоденні ранкові та вечірні служби. Монастир приймає паломників.

Архітектура Крупицького жіночого монастиря

У давнину Крупицький монастир був фортецею. Його оточували високі вали і дерев'яні стіни, посилені по кутах вежами для оборони. Головний в'їзд розташовувався з боку річки, через яку був перекинутий міст.

У його комплексу входило кілька сакральних споруд:

• собор Святого Миколая, збудований в 1680 році в стилі українського бароко. Його демонтували в 30-х роках 20 століття;
• Миколаївська церква;
• Спасо-Преображенська церква, яку будували в 1803-1804 роках;
• дзвіниця.

Під час захоплення російськими військами Батурина в 1708 році була зруйнована монастирська дзвіниця, келії ченців і ігуменів. Згодом комплекс відновили, але 1846 сталася пожежа, яка знищила і пошкодив більшу частину будівель. А пізніше знищили собор Святого Миколи. Зараз у складі монастирського комплексу є кілька будівель:

• кам'яна дзвіниця (1825 рік);
• будинок настоятеля (тисячу вісімсот тридцять чотири);
• Спасо-Преображенська трапезна церква (1803-1858 роки);
• монастирські келії (початок 19 століття).

Територія монастиря є прямокутної в плані. Навколо є кам'яна стіна висотою 3 метри, а в'їзд прикрашає масивна ворота з кам'яною аркою.

Спасо-Преображенська трапезна церква була побудована в 1803 році. Вона одноповерхова, увінчана декоративним куполом.

Будинок настоятеля побудували в 1834 році. Він має симетричну композицію. Архітектурний стиль фасадного декору - це так званий «провінційний класицизм» 19 століття.

Дзвіниця монастиря була побудована в 1823-1825 роках. Її висота - близько 31 метра. Вгорі є арочні отвори для дзвонів.

Святинею монастиря є ікона Святого Миколая. Біля неї відбулося багато чудес. Також в монастирі знаходиться частина мощей Святої Варвари.

Як доїхати до Свято-Миколаївського жіночого монастиря

Крупицький Свято-Миколаївський жіночий монастир розташований в селіОсічЧернігівської області, недалеко від містаБатурин.

В Батурин регулярно курсують автобуси зКиєва,Черніговаі сусідніх обласних центрів. У самому місті потрібно пересісти на автобус до села Осіч або скористатися послугами таксі або приватних перевізників.

Краще їхати на власному автомобілі. В Батурин ведуть автодороги E101, М02, Р61.

Адреса музею: Чернігівська область, Бахмацький район, село Осіч.