Спасо-Преображенський собор, Чернігів

У Чернігові справді багато історичних пам'яток. Чернігів особливо багатий на гарні релігійні споруди. Одна з них - Спасо-Преображенський, або Спаський собор.

Історія Спасо-Преображенського собору

Це одна з найдавніших пам'яток архітектури в Україні, і за твердженням істориків - найголовніша споруда в Чернігівському князівстві. Собор почали будувати в XI столітті, і виглядав він тоді геть інакше. Побачити, чим саме відрізняється сьогоднішній Спаський від того, що був 900 років тому не важко, достатньо роздивитись стару кладку, що її залишили під час реставрації.

Ініціатором будівництва був князь Чернігівський - Мстислав Володимирович, син Володимира Великого. Це була не перша у його житті церква, адже раніше він "сидів" у Тмуторокані, де збудував копію Десятинної церкви в Києві. Мстислав помер вже 1037-го, наступного від закладення Спаського собору року, устигши звести його стіни на висоту до трьох метрів. Історики припускають, що у стінах собору або його прибудові князя і поховали, зробивши склеп; утім, нині цей склеп втрачено. Собор, що його спалювали половці та татари, як Фенікс поставав із попелу, обтрушуючи все те, що було навколо і не могло витримати вогню та ворожих зусиль. У Спаському ховали наступних князів, і на то були прості причини: важко було знищити таку солідну будівлю у часи середньовіччя без артилерії та вибухівки. Сучасникам подібні храми мали здаватись центром сили, всемогутнім проявом влади князя, сакральним сенсом існування самої влади. Саме за наявністю величних споруд визначають існування держави, а не просто племінного союзу чи торговельної колонії. І саме таким символом держави був свого часу Спасо-Преображенський собор у Чернігові.

Якщо подивитись зверху і "розчленувати" подумки будівлю собору, можна побачити, що у плані це прямокутник, що складається з трої навів (або нефів): потужні колони розділяють його на всю довжину. Гостроверхі вежі-дзвіниці - більш нове надбання, їх добудували на 700 років пізніше, у XVIII-XIX століттях, тож спершу Спаський був більш заокругленим, ніж виглядає тепер. Собор має 5 бань: одну велику і 4 маленьких по боках від великої. Зі сходу, ззовні, можна побачити напівкруглі стіни, це називається "апсіди".

Спаський собор зверху

І зблизька...

Трифорії

Всередині собору бічні нави на другому поверсі зайняті галереями; елементи, що їх відокремлюють від центрального об'єму, називають "трифоріями". Ці трифорії на першому поверсі спираються на міцні мармурові колони, про яки ми вже казали вище. Подібний стиль є типовим для Візантії тих часів, але не для руської архітектури - ніде більше на теренах України древні православні храми не мають подібного оздоблення.

Хоча взагалі-то Спасо-Преображенський собор є на сьогодні єдиною спорудою тих часів, що збереглася на Лівому березі Дніпра. Татаро-монгольська навала могла би знищити і його, але загарбники подужали лише зламати бані.

Вчені вважають, що Спасо-Преображенський собор міг наслідувати певні риси від Десятинної церкви (X ст) у Києві, яка була першою мурованою церквою у Київській Русі.

Зовнішній вигляд собору переробили під час реставрації на межі XVIII та XIX століть, адже 1756 року він зазнав сильної пожежі. До того часу в соборі були дерев'яні "хори" - на них стояли хористи. Ці хори не стали відновлювати, натомість на зовнішніх кутах собору добудували одну вежу та біля входів ("порталів") звели тамбури. Древній дах собору був мав "закомари" - так називають круглі продовження склепінь, що виходять на стіну. Після відновлення храм перекрили більш простою покрівлею, що накрила собою склепіння і закомари, тож тепер дах виглядає прямим. На додачу до всього, над вежами поставили гострі шпилі - і собор став виглядати як сьогодні. Хіба що через майже 100 років його бані та шпилі покрили позолотою. До речі, одна кутова вежа в собору була і до пожежі, нею саме піднімались на хори, тож реконструкція, з одного боку, додала йому симетрії, а з іншого - сильно змінила вигляд.

Утім, не дивлячись на все пережите Спасом, його древні стіни все одно передають уявлення про тогочасну архітектуру та сильні емоції.

Радимо відвідати його, і переконатись на власні очі та на власне серце!

Крім того, поруч розташовані інші яскраві пам'ятки історії та архітектури, як от Борисоглібський собор та Чернігівський колегіум, тощо. Усе це знаходиться в межах історичної місцевості, яку називають "Чернігівський Вал", бо на цьому місці знаходилася колись потужна Чернігівська фортеця. Спасо-Преображенський собор та багато інших пам'яток входять до складу Національного історико-культурного заповідника "Чернігів стародавній".

Як знайти собор? 

Якщо за точку відліку взяти залізничний вокзал Чернігова, то Вам достатньо вийти через головний вхід, пройти проспектом Перемоги, що починається від вокзалу, до проспекта Миру, повернути направо та пройтись ним до кінця, а точніше до вулиці Преображенської. Тут вже можна побачити парк "Дитинець". Саме в цьому парку знаходиться Спасо-Преобораженський собор, тож бажаємо Вам приємних подорожей та цікавих пам'яток!