озеро Тельбін

Озеро Тельбін згадується з часів Київської Русі. На його березі тоді був розташований хутір Зательбін Березняк, через який пролягав шлях паломників вКиєво-Печерську лавру.

Назву свою, за однією з версій, озеро отримало від слова «Тельбах», що означає «старе русло». Адже колись, під час весняних повеней, озеро поєднувалося з могутнім Дніпром.

У 19 столітті прямо по центру озера проклали насип і побудували залізницю, розділивши його на дві частини. Через 100 років навколо Тельбін виріс намивний житловий масив Березняки і почалася активна забудова території. Від колишньої площі водойми залишилося лише 40%.

Продовжуючи християнські традиції минулого, в цьому мальовничому місці було зведено три церкви і Храм Різдва Богородиці і Благовещания. Озеро залишило слід і в історії кінематографа: в 1986 роцітут був знятий фільм «Кінець канікул» про Віктора Цоя і групи «Кіно».

Незважаючи на масову забудову, озеро вважається великим. Його площа перевищує 12 гектарів, а глибина становить 13 метрів. Завдяки розгалуженій системі струмків і підземних джерел, які живлять води озера, воновідрізняється чистотою і прозорістю. Тельбін має форму бумеранга. Простора прибережна смуга в 11 гектарів використовується як зона відпочинку. Навколо цього природної водойми тягнеться затишний міський парк з безліччю дерев, квітучих кущів і доглянутих клумб. Також обладнаний пляж з зручними для під'їзду пандусами. Тут можна чудово провести час: взяти напрокат човен, перекусити в маленькому кафе, просто попірнати і поніжитися на сонці.

Частими гостями Тельбін є і рибалки, адже в його водах мешкають лящі, карасі, сазани, коропи, товстолоба, судаки і щуки.

Сьогодні озеро Тельбін - один з небагатьох екологічно чистих водойм, відпочити на березі якого люблять кияни і гості столиці.

Дістатися сюди можна на метро до станції «Лівобережна», а також міськими автобусами.