Палац Шенборнів

Палац Шенборнів - одна з найвідоміших пам'яток Закарпаття, на одному рівні з Ужгородським та Мукачівським замком.

Палац Шенборнів. Зверху на фасаді видно герб Шенборнів зліва (лев) та Букхаймів справа (геральдична троянда з п'ятьма пелюстками). Фото: Шпаковський Іван, CC BY-SA 4.0

Палац знаходиться у селі Карпати Мукачівського району Закарпатської області. Тут проходить залізниця Львів - Свалява - Мукачево - Чоп - Ужгород і зупиняються поїзди, а також транс'європейська траса E50 (Франція-Дагестан) і E471 (Львів-Мукачево).

Вхід до санаторію Карпати, де знаходиться палац Шенборнів, від шосе (3D-панорама):

Існує певна плутанина у назвах, яку треба розплутати, перш ніж розповідати далі.

Село Карпати, де стоїть палац Шенборнів, підпорядковується Чинадієвській селищній раді. Чинадієво за угорських часів називалося "Сент-Міклош" (Святий Миколай). У самому Чинадієві є Чинадієвський замок - старовинна фортеця, що її відновлюють приватним коштом та на пожертви з 90-х років.

Часто ці дві споруди плутають між собою навіть закарпатці, називаючи палац Шенборнів - Чинадієвським замком або замком Сент-Міклош. Дехто кличе його "замок Берегвар", бо перша дерев'яна садиба Шенборнів тут звалася "садиба Берегвар". Утім, замок Берегвар знаходиться в іншому місці - це напіврозвалені укріплення поблизу Берегова, на іншому кінці Закарпаття.

Тож наш герой-палац має лише одну точну назву і це "Палац Шенборнів". Щоб уникнути плутанини, розпитуючи про дорогу, можна сказати "Санаторій Карпати", адже цей санаторій тут і знаходиться.

Взагалі, Шенборни - дуже багата німецька родина.

На межі XVII-XVIII століть угорці повставали проти австріського панування, і їхню боротьбу очолювала родина Ракоці, угорських магнатів. Цю війну ще називають "остання війна куруців (повстанців)". Ракоці та їхнім союзникам - Берчені - належало майже все Закарпаття, включно з Ужгородом та Мукачевом. Міклош Берчені, якому належало село Сент-Міклош та землі навколо нього, був генерал-майором та головнокомандувачем у війську Ракоці, за що Габсбурги віддали більшість його володінь Шенборнам.

Міклош Берчені, угорський феодал, генерал-майор куруців (повстанців проти панування Габсбургів). Йому належали землі в Чинадієві та на місці теперішнього села Карпати.

Шенборни ж підтримували Габсбургів у боротьбі за престол Священної Римської імперії Німецької нації. Шенборни були могутньою родиною церковних служителів, і архієпископ Майнца - Лотар Франц Шенборн - коронував Карла VI на імперський престол та на королівство Угорщини. Лотар Франц передав володіння у Закарпатті своєму двоюрідному братові - Фрідріху Карлу Шенборну як спадкоємцю, адже католицькі єпископи не могли мати офіційних дітей і, відповідно, передати їм спадок. Фрідріх Карл почав заселяти Закарпаття німецькими колоністами, переселяючи цілі родини ремісників. Коли у 1746-му році він помер, закарпатські володіння перейшли до віденської гілки роду - Бухгайма-Шенборнів. Нові власники більше за все розвинули величезні маєтки на Закарпатті. Вино з Берегівщини, наприклад, постачалося у Відень, Львів та Петербург.

Шенборни полагодили Мукачівський замок, відремонтували Ужгородський, збудували кілька заводів та безліч малих фабрик, особливо з виробництва будматеріалів. За Шенборнів у Сваляві стали розливати по пляшках мінеральну воду, і тепер ми по всій Україні п'ємо "Свалявську", "Поляну Квасову", "Лужанську" та інші води з цих країв.

Граф Ервін-Фрідріх-Шенборн, що збудував мисливський палац. Справа - герб Шенборнів.

Шенборни, у певному сенсі, розвивали й елітний туризм: вони запрошували до своїх мисливських угідь шляхту з Відня та Баварії, адже карпатські ліси тоді були ще дуже багаті на дичину. Щоб чисельним гостям було де відпочивати, спершу звели дерев'яну садибу у 1840-х роках.

Отже, історія палацу Шенборнів недовга, і почалася з дерев'яної садиби десь у 1840-х роках.

Ервін-Фрідріх Шенборн у 1890-95 рр збудував уже кам'яний палац, хоча назва його так і залишилась - "мисливський будиночок графів Шенборнів". Біля палацу власник задумав зробити став у формі тогочасної Австро-Угорської імперії, та це навряд чи вдалося йому досконало. Став є й сьогодні, і в ньому живуть лебеді та інші водяні птахи. Після 1946 року Закарпаття відійшло до УРСР, маєтності Шенборнів спершу роздали селянам, а тоді селян зігнали по колгоспах. Палац Шенборнів став санаторієм - тут лікують пацієнтів із серцевими хворобами, вадами шлунку та кишечного тракту, опорного апарату, а також є відділення післяпологового відновлення. На вході до санаторію просять невелику плату (до 30 грн).

Ставок неподалік палацу (3D-панорама). Атмосфера тут завжди затишна і спокійна - найкраще місце для відпочинку!

Колишній маєток знаходиться на пагорбі над трасою, поміж височезних дерев. Кажуть, цей палац у стилі неоромантизму має 12 входів і 365 вікон, що символізує календарний рік! Ми нарахували лише з фронтального боку близько 80 вікон, тож це схоже на правду. Оце ж будували колись мисливські будиночки...

Фронтальний вхід до палацу (3D-панорама):

Територія доглянута, всюди стоять різьблені з дерева або каменю скульптури. У глибині саду знаходиться так зване "джерело молодості". Хто зна, чи дійсно омолоджує його вода, але смачна!

Олень ніби стоїть у лісі, дослухаючись до трісок під ногами мисливця

Дивовижне різьбярне мистецтво. Фото: Іван Шпаковський, CC BY-SA 4.0

Всередині палацу мало що залишилося від інтер'єрів, та й годі чекати на хороше освітлення, проте можна побачити отаку чарівну величезну люстру. Фото: Іван Шпаковський, CC BY-SA 4.0

Тут гарно у будь-яку пору року, і завжди можна знайти де зупинитись: до Ваших послуг два санаторії та менші готелі просто на території маєтку, або Ви можете орендувати житло у Мукачеві/Сваляві. Біля ставу є міні-магазин.

Категорично радимо палац Шенборнів до відвідання!