Сьогодні своє життя без кіно і телевізора представляють дуже мало людей. Але мало хто знає історію кінематографа. Художній фільм «Людина з бульвару Капуцинів» частково показав нам становлення цього культурного спрямування. Апарат «Кінематограф» був винайдений братами Огюстом і Луї Жаном Люмер. Вони перший раз продемонстрували його в Парижі в невеликому колі близьких людей.
У Житомирі такий диво-апарат з'явився на Пушкінській, В будівлі міського театру. 1897 рік ознаменувався першим сеансом, серед глядачів якого перебував Михайло Коцюбинський, який працював на той час в редакції газети «Волинь».
Спочатку слово «кіно» не використали. У побуті ходив термін «ілюзіон». Ілюзіон швидко став елітним розвагою у багатьох городян. Стаціонарної будівлі для показу фільмів не було, тому користувалися послугами тимчасових споруд. Постійне місце житомирський сінематограф вперше придбав в 1906 році. Ним став електротеатр «Біограф», який розміщувався на площі Соборній, в будівлі № 2 (зараз площа Перемоги). Приміщення не вціліло.
Всі фільми кінематографа були німими, вони озвучувалися живою грою на фортепіано, а піаніста називали тапером. Житомирським тапером довгі роки пропрацював відомий піаніст-композитор Віктор Косенко. Багато людей приходили не просто подивитися кіно, але і насолодитися віртуозною грою легендарного музиканта.
Нинішній театр кіно імені Івана Франка для дітей було відкрито в 1916 році, і став п'ятим синематографом в місті. Приміщенням для кінотеатру послужив приватний будинок Ліфшиц, розташований на Михайлівській. Спочатку кінотеатр іменували синематографом «Рімь».
Цей кінотеатр один з небагатьох (другий), вцілілий вЖитомирів роки Другої світової війни.
Коментарі