Хотинська фортеця

Місто Хотин і Хотинська фортеця стоїть на правому березі Дністра, трохи нижче того місця, де у Дністер впадає Прут, тому тут проходить природня межа трьох областей України: Чернівецької на півдні, Хмельницької на сході та Тернопільської на заході. 

Хотинська фортеця з півночі. Автор: Neovitaha777, ліцензія CC BY-SA 4.0

Хотин завжди був містом-фортецею: саме його заснування було пов'язане більше з обороною, ніж із торгівлею. Київський князь Володимир Святославович, пізніше названий Володимиром Великим, заснував тут одне з багатьох укріплень, якими захищав Русь від печенігів. Печеніги були грізною силою, під їхньою владою знаходилася половина території нинішньої України: від Донецької до Вінницької області, включно з Черкаською та Полтавською. Володимир приєднав Буковину до своїх володінь у X столітті, тому прагнув захистити її від нападів зі сходу; Буковинські землі тоді вдавалися клином на південний схід у землі Пониззя (Поділля), контрольовані печенігами. За відсутності міцних укріплень економіка розвивалася лише у центрах держав, а кордони змінювалися щороку. 
Саме тодішнє розташування кордонів між державами та племінними союзами кочівників спричинило будівництво Хотинського форту на правому, західному березі Дністра. Крім того, правий берег - більш крутий, з цього боку підібратись до стін майже неможливо.

Хотинська фортеця з боку В'їзної (південної) брами. Автор: Mehlauge, ліцензія: CC BY-SA 3.0

У середньовіччі надзвичайно важливими були переправи - місця, де річку можна було перейти з возом. За переправи через Дніпро билися між собою князі. Хто контролює переправу - той контролює річку на багато кілометрів навколо, а з нею і всю торгівлю, адже тисячекілометрові торговельні шляхи проходили саме переправами. Тут зазвичай брали певну плату за прохід, надавали певні послуги - відпочинок, охорону, тощо. Навколо переправ з'являлися ринки і поступово поставали величні міста. Вчені-історики вважають, що і сам Київ виник на місці переправи - тоді Дніпро не був таким повноводним, і біля Києва можливо було переправлятись.

Коли Дністер міліє, під фортецею з'являється пляж. Автор: Курля Сергій, ліцензія: CC BY-SA 4.0

Не дивно, що Хотин мав стратегічне значення. Пробувши кілька століть у складі різних руських князівств, він потрапив у руки Молдовського князівства. На той час до Хотинської фортеці встигли докласти руку галицько-волинські князі Данило та Лев Галицькі. Вони звели у Хотині муровані стіни заввишки до 7 метрів та викопали глибокі рови. Хотин був неприступним як з боку суші, так і з боку Дністра.

Після навали монголо-татарів на Східну Європу зв'язок земель навколо Хотина з північнішим Галицько-Волинським князівством послабився. Тут була окрема Шипинська земля, за яку билися поляки, волохи (молдовани) та угорці. У XIV столітті Галичину захоплюють поляки, а Шипинську землю - угорці, а пізніше молдовани. Молдовський господар Стефан Третій (1429-1504) або Стефан Великий - національний герой Молдови - розбудував Хотинську фортецю до приголомшливих розмірів: було піднято рівень підлоги в замку на 10 метрів, а стіни набудовано до висоти у 40 метрів!
Замок було розділено на дві частини: княжий двір та двір воїнів. У глибоких підвалах зробили склади продуктів і до XVI століття тут була резиденція молдовських господарів.

На подвір'ї Хотинської фортеці. Автор: Folkerman, ліцензія: CC BY-SA 3.0

У XV столітті Молдовське князівство стало васалом Османської імперії, тому в Хотинській фортеці стояла залога турецьких яничарів (елітне військо, набране з потуречених хлопчиків із захоплених земель).
Поляки зуміли прорватися у цитадель у 1538 році, але невдовзі після її відновлення - втратили.
Хотинська фортеця пов'язана з ім'ям Байди - Дмитра Вишневецького, козацького гетьмана і магната у Великому князівстві Литовському, Руському і Жемайтійському. Байда (народне прізвисько) захищав Хотинську фортецю під час авантюри свого родича - коменданта фортеці Івана П'ясецького, що служив польському шляхтичу Альберту Лаському, котрий намагався захопити всю Молдову і вибити турків. Це дещо заплутана історія, про яку навряд чи розповідають у школі в подробицях, але достеменно відомо, що Байда 1563 року взяв п'ятсот козаків та повернув фортецю Лаському. Вишневецький утримував Хотин досить тривалий час.

Панорама всередині фортеці

У наступні роки Хотинська фортеця багато разів переходила з рук у руки: турки, молдовани, поляки, литовці. Українські козаки часто брали участь у цих переходах, здебільшого на боці поляків і литовців. Наприклад, гетьман Петро Сагайдачний був водночас литовським магнатом (представляв руську, православну частину).

Неподалік Хотинської фортеці стоїть пам'ятник Петрові Сагайдачному. Автор фото: Krzysztof Dudzik, ліцензія: CC BY-SA 3.0

Сагайдачний під стінами Хотина виграв битву проти 400-тисячної армії османів та татарів у жовтні 1621-го року, після загибелі головнокомандувача війська Речі Посполитої, великого гетьмана литовського Яна Кароля Ходкевича. За результатами битви туркам довелося відступити з Поділля, і Хотин залишився їхнім крайнім північним форпостом.
У 1640-50-х рр по всій Україні відбувались бої: почалася Хмельниччина. Богдан захопив Хотин 1650-го року від Молдови, примусивши господаря Лупула видати дочку Розанду за Тимоша Богдановича Хмельницького, адже Василь Лупул перед тим погодився стати союзником Польщі. 

Під мостом Хотинської фортеці. Автор фото: Folkerman, ліцензія: CC BY-SA 3.0

Пізніше Хотин продовжив змінювати власників: Польща, Туреччина, Молдова, знову Туреччина... Турки розбудували Нову фортецю навколо цитаделі Хотина: тепер тут могли розміститись до 20 тисяч воїнів. Стіни тих часів були не такі високі, як у самої цитаделі, але також надійно захищали фортецю з півдня та заходу. Турки розбудували земляні вали, поміж якими встановили брами й башти з гарматами. У самій фортеці поставили мечеть, як і в Білгород-Дністровській. 

Турецькі муровані бастіони з валами. Автор фото: Folkerman, ліцензія: CC BY-SA 3.0

Наприкінці XVIII століття Хотинська фортеця перейшла до австрійців, а тоді до росіян, що дозволило Російській імперії пізніше оволодіти всією Бесарабією. Фортецю відновили після численних боїв, але вона втратила своє значення (як і Аккерманська, Одеська та багато інших), бо залишилася у глибокому тилу.

Залишки турецьких укріплень між фортецею та містом Хотин. на задньому плані видно церкву Олександра Невського. Автор фото: Altur,ліцензія:  CC BY-SA 3.0

Турецькі стіни Нової фортеці на сьогодні не в найкращому стані: вежі потребують ремонту, а вали - укріплення й дренажних робіт, але цитадель виглядає значно краще. Тут проводяться лицарські змагання, етнічні фестивалі, знімають кліпи та кіно, тощо.
Наприклад, тут знімали деякі сцени фільму 2009 року "Тарас Бульба" та 1978 року "Д'артаньян і три мушкетери".

Як дістатись до фортеці? 

Найкраще підійти збоку вулиці Фортечної. Тут знаходиться каса, де збирають плату за відвідування та надають послуги екскурсоводів.

Вхід до фортеці для дорослої людини коштує 40 грн, для дітей та студентів 20 грн. Екскурсії для груп пропонують за 200грн. Дізнатись більше про послуги та роздивитись детальну мапу фортеці можна на офіційному сайті: http://khotynska-fortecya.cv.ua/.