Дунайський біосферний заповідник

Десь в горах Шварцвальда два гірських струмка - Бреге і бриг - дають початок Дунаю. Протягом майже трьох тисяч кілометрів велика ріка вбирає в себе незліченні притоки. Береги руйнуються, не в силах протистояти її енергії, і каламутна вода Дунаю несе до моря незліченна кількість піску і глини.

У гирлі річки суспензія осідає. Тепер вже вода відступає під натиском суші: новонароджена земля щорічно відвойовує у моря кілька десятків метрів. На кордоні з морем формуються затоки - «кути», а русло річки розгалужується на безліч проток-рукавів, утворюючи гігантський неправильний трикутник, всередині якого межі між водою і сушею можуть мінятися кілька разів на очах одного покоління. Вплив моря пом'якшує місцевий клімат. Зима тут коротка і тепла, а літо спекотне. Кілійська дельта, на якій знаходиться Дунайський біосферний заповідник, - наймолодше творіння Дунаю.

Серед усіх великих дельт середземноморського та чорноморського басейнів вона найменше постраждала від людської діяльності. Її формування почалося в середині XVIII століття, коли повноводний Кілійський рукав прорвав Жебріянівській косу. Сьогодні морська дельта Кілійського рукава - від м Вилкове до впадання в Чорне море - найбільш цінна частина заповідника. Мілководні кути густо заростають водяною рослинністю. У напрямку до моря затоки стають все більш відкритими, поки не переходять в мілководне морське узбережжя. На початку зими і ранньою весною на приморській смузі дельти зосереджуються незліченні зграї прогонових птахів.

Територія заповідника - майже плоска рівнина. Тільки Жебріянівській гряда та приморські і прируслові височини вносять хоч якесь розмаїття в рельєф. Вгору по річці тягнуться плавні - заболочені ділянки, вкриті непрохідними заростями очерету, що досягає у висоту кількох метрів. Років десять тому тут гніздилася половина всіх видів птахів заповідника. Зараз плавні переживають не кращі часи - їх буквально душить незліченна кількість відмерлого і гниючого тростини. Як би там не було, плавні залишаються місцем проживання безлічі видів тварин, де вони знаходять укриття, корм і виводять потомство.

Своєрідними оазисами в дельті виглядають заплавні ліси. Вони ростуть на острівцях посеред плавнів, облямовують протоки по прируслових валів. Ці листяні ліси складаються з заростей різних видів верб. Чорний тополя - ще один вид, добре пристосований до підвищеної вологості. Густі крони і численні дупла в його стовбурах приваблюють безліч пернатих. При низькій воді коріння дерев в заплавних лісах оголюються, і виникає якась подоба мангрових заростей, характерних для дельт в тропіках.

За різноманітністю фауни ці місця найбагатші в Європі. Для європейської норки і лісового кота Дунайський заповідник - один з останніх шансів вижити. Тут до сих пір зустрічається білуга - найбільша прісноводна риба. Серед всіх річок чорноморського басейну тільки в дельті Дунаю нереститься осетер.

Але найчисленнішою і найбільш важливою в усіх відношеннях групою мешканців заповідника є птахи. Дельта Кілійського русла, без жодного перебільшення - царство пернатих. У Дунайському заповіднику влаштувалися найбільші в Україні колонії колпіци, кучерявого і рожевого пеліканів. Повертається в плавні орлан-білохвіст. У дельті зимує краснозобая казарка - вид, що знаходиться під загрозою повного вимирання.

Біосферний заповідник Дельти Дунаю це найбільший і найменш пошкоджений комплекс заболочених територій в Європі. Цінність біорізноманіття Дельти Дунаю визнана на міжнародному рівні. У вересні 1990 р Дельта Дунаю стала біосферним Заповідником, а в грудні 1991 р більш ніж 50% її площі були занесені до Списку Світової Спадщини ЮНЕСКО. Також тут розташоване одне з найбільших очеретяних полів Європи.

У Дельті Дунаю гніздиться більше видів птахів, ніж в інших дельтах Європи, наприклад - велика частина світової популяції малого баклана, половина Палеарктіческой розмножується популяції білого пелікана і 5% світової популяції кучерявого пелікана. Дельта - одне з останніх в Європі притулків європейської норки, а також ряду інших важливих видів дрібних хижаків, що мешкають в Дельті Дунаю.

Любителі природи виявляють у Дельті Дунаю чарівний край, який нагадує простоту втраченого раю. Перш, ніж річка впадала в Чорне море, відома в античному періоді як Істос (Istros) і Данубіа (Danubiu), вона розходилася на три канали: Кілія, Суліна і Сфинту Георге, кожен з них має мережу великих і маленьких озер, каналів, дюн і піщаних барханів, болота, очеретів та верб. З 5.640 кв.км. загальної площі Дельти Дунаю, більш ніж 4.340 кв.км. знаходяться на румунській території.

Дельта - це територія, де життя починається з початку, у фантастичному взаємодії між Дунаєм і морем. У цьому місці, де води річки Дунай обіймаються з водами Чорного Моря, живуть відомі осетри. У вигинах каналів і озерах Дельти, любителі-рибалки знаходять більш ніж 90 різновидів риб, серед який: щука, сом, короп та інші.

У Дельті мешкає близько 300 видів птахів. Для них дельта є раєм проживання і оптимальним місцем для виведення свого потомства. Дельта Дунаю - «резиденція» і рідкісних різновидів птахів, які знаходяться під загрозою зникнення в інших областях світу: кучерявий пелікан, червона чапля, червоно-Горловий гусак, білий орел, малий баклан та інші.

Не можна упускати той факт, що в Дельті Дунаю мешкає безліч диких тварин: фазанів, лисиць, зайців, кабанів, єнотів і оленів. Що і приваблює сюди любителів пополювати. Немає ніякого 1 іншого місця в Європі, яке б розтягнуло настільки сильно «рослинний прапор життя».

GPS: 45 ° 19'59 "N 29 ° 40'59" E

Адреса: м Вилкове, вул. Нахімова, 4

Контакт: +38 (04843) 3-23-40, 3-11-95, 2-15-77