Додати до маршруту

Бабин Яр в Києві

GPS координати: 50.47960281 30.45775032
Рейтинг:
957 Переглядів 0 Коментарів 0 Включень до маршруту
Додати до маршруту

На північно-західній околиці столиці України між & nbsp;Кирилівської церквоюі вулицею Олени Теліги знаходиться урочище Бабин Яр.

Назва походить від далекого середньовіччя: в документальних джерелах згадується, що 1401 року жінка-шинкарка (& laquo; баба & raquo;) продала землю Домініканському монастирю. З 15 & ndash; 17 століть дійшли й інші назви: Сліпа баба, Чортова баба. Бабин Яр сумно відомий, як місце масових розстрілів під час Другої світової війни і окупації Києва фашистами. Переважно & nbsp;нацисти знищували євреїв: Не тільки чоловіків, але жінок, дітей. Людей роздягали догола, підводили до ями і розстрілювали. Не всі вмирали від куль & ndash; деяких закопували живцем.

Два роки тривали масові розстріли в Бабиному яру& Nbsp; & ndash; до звільнення Києва від окупантів. Тут вбивали і воїнів Радянської Армії. Полягло від рук фашистів і понад 600 воїнів і членів ОУН-УПА, серед них і відома українська поетеса Олена Теліга і її чоловік. За різними оцінками, всього в Бабиному Яру знищено від 70 до 200 тисяч чоловік.

У 50-ті роки яр вирішили заповнити відходами виробництва і зробити парк. В яру спорудили дамбу і стали закачувати пульпу (рідкі відходи цементного виробництва). Проте 13 березня 1961 року сталась трагедія: дамба не витримала, і пульпа затопила житловий масив Куренівка. За оцінками істориків, кількість жертв склало близько півтори тисячі. Кияни говорили, що & nbsp;Бабин Яр мстит.

В даний час & nbsp;тут встановлено кілька пам'ятників: Розстріляним євреям & ndash; у вигляді менори; членів ОУН увічнили дерев'яним хрестом. Ще один хрест знаходиться на місці розстрілу священиків. Першим був встановлений пам'ятник радянським воїнам, офіцерам, військовополоненим, мирним громадянам та розстріляним фашистами. Тепер є монументи жертвам нацизму з символічним зображенням концтабору, пам'ятник розстріляним дітям. Увічнили і жертв більш пізньої Куренівської трагедії.

Коментарі