Залізничний вокзал Ужгород

Ужгородський залізничний вокзал складається з двох будівель: старого вокзалу, який був збудований ще у 1903 році за часів Австро-Угорщини, та нового вокзалу, який був добудований поряд в рамках масштабної реконструкції в 2004 році. Обидві будівлі з’єднані між собою галереєю на рівні другого поверху. З тих пір стара будівля стала приміським вокзалом, а новозбудований вокзал приймає поїзди дальнього слідування.

Залізничне сполучення Ужгород отримав відносно пізно – у 1872 році, коли було завершено будівництво ділянки Чоп – Ужгород, завдяки чому ужгородці змогли напряму  дістатися Будапешту та Відня. На той час залізниця уже діяла не лише в Чопі, а й у Мукачеві, Берегові та інших населених пунктах тодішньої Австро-Угорської імперії. Вокзал на станції з’явився лише через тридцять років і проіснував майже без змін більше як століття, вдало переживши дві світових війни.

Аж поки Георгій Кірпа, тодішній міністр транспорту, а перед цим – голова Львівської залізниці (до якої і належить станція Ужгород), не взявся за втілення своєї давньої мрії. До розробки проекту і його подальшу реалізацію були залучені кращі європейські архітектори і всі будівельні потужності Львівської залізниці. Завдяки їх напруженій праці у рекордні строки – всього за 8 місяців – було зведено будівлю нового вокзалу у вигляді колоритного закарпатського замку (головна вежа вокзалу своїм зовнішнім виглядом нагадує вежу Невицького замку, що поблизу Ужгорода). Саме завдяки оригінальному архітектурному рішенню ужгородський залізничний вокзал завжди входить в будь-які рейтинги і добірки найкрасивіших вокзалів України.

На знак вдячності ініціатору і рушію будівництва вокзалу після смерті Георгія Кірпи в приміщенні вокзалу було облаштовано меморіальну експозицію.