Херсонес

Історико-археологі- ний заповідник Херсонес Таврійський відомий не тільки в нашій країні, а й далеко за її межами.

У 1996 р рішенням ЮНЕСКО він занесений в сто найвидатніших пам'яток світової культури. Розкопки відкрили світу місто, який протягом багатьох століть був великим політичним, економічним і культурним центром Північного Причорномор'я.

Херсонес був грецькою колонією, заснованою в 422-421 рр. до н. е. вихідцями з Гераклеї Понтійської.

Він розташований в південно-західній частині Криму, у бухти, яка в даний час називається Карантинній. У перекладі з грецької «Херсонес» і означає півострів.

Тут жили землероби і ремісники, лікарі і скульптори, архітектори і художники, історики і поети.

Це була рабовласницька республіка з демократичною формою правління; вищим органом державної влади були народні збори.

Всі роки існування держави херсонесітам доводилося вести війни.

У II ст. до н. е. йшла кровопролитна, тривала війна зі скіфами. Херсонес змушений був звернутися за допомогою до понтийскому царю Митридату VI Євпатора, який направив до Криму великий загін на чолі з полководцем Диофантом.

Скіфи були розгромлені, проте і Херсонесу не вдалося зберегти свою самостійність: він увійшов до складу держави Мітрідата. З тих пір місто перебувало в постійній залежності від своїх більш сильних сусідів.

В 1 ст. до н.е. Херсонес втратив демократичну форму правління, потрапив в залежність від Римської імперії і довго служив основним форпостом її загарбницької політики в Північному Причорномор'ї. З початком нової ери в Херсонес проникає християнство, в IV ст. воно стає офіційною релігією.

Безжально руйнуються пам'ятники античного мистецтва, театр, храми, їх заміняють християнські церкви, каплиці. У цей період від навали гунів гинуть багато міст.

Херсонес, захищений потужними оборонними стінами, продовжує жити ще тисячоліття, але вже в умовах нового, феодального ладу.

У V ст. Херсонес увійшов до складу Візантійської імперії, а в IX ст. став однією з її військово-адміністративних областей.

До цього часу змінився не тільки зовнішній вигляд середньовічного міста, а й його ім'я: візантійці називали його Херсоном, слов'яни - Корсунем.

Русь в цю пору стає силою, з якою змушені були рахуватися не тільки найближчі сусіди, а й така велика держава, як Візантія.
Коли Візантія не виконала зобов'язань договору з київським князем Володимиром, він у 988 р виступив проти Корсуня і взяв його після дев'ятимісячної облоги.

Візантія уклала з Руссю рівноправний союз. Херсонесу, який служив посередником в їх торгівлі, цей союз був дуже вигідний.

Звідси в Малу Азію і Візантію відправлялися продукти сільського господарства і тваринництва; з південних країн у Херсонес і далі, на північ, везли зброю, тканини, масло.

Згодом могутність Візантії ослабла, і в XIII в. торгівля на Чорному морі виявилася в руках італійських (венеціанських, а потім генуезьких) купців, які заснували в Криму свої факторії. Торгові шляхи перемістилися до Східного Криму, і це стало однією з причин занепаду економіки Херсонеса.

Трагедію міста довершили набіги кочівників, які в кінці XIII в., А потім через сто років завдали йому непоправної шкоди. Зруйнований і спалений Херсонес більше не зміг відродитися.

До середини XV в. життя в ньому остаточно згасла. Минув час і земля поховала під собою руїни колись великого, прекрасного міста.

Лише 400 років по тому, в 1827 р, офіцер Чорноморського флоту Крузе зробив перші розкопки на місці загиблого Херсонеса. Згодом вони проводилися окремими особами і організаціями.

Найбільш систематичні розкопки почалися в кінці 80-х років минулого століття. Двадцять років життя віддав їм великий ентузіаст і організатор майбутнього музею К. К. Косцюшко-Валюжинич.

За роки Радянської влади Херсонеський історико-археологічний заповідник перетворився в один з найбільших науково-дослідних центрів, став базою, де ведуть дослідницьку роботу вчені-археологи всього світу і проходять практику студенти університетів. Систематичні розкопки допомогли відновити історію стародавнього міста-держави.

Музей-заповідник дуже популярний, щороку його відвідують десятки тисяч екскурсантів. Їх приваблюють колекції епіграфічних пам'ятників (в тому числі всесвітньо відома присяга громадян Херсонеса III ст. До н. Е.), Твори мистецтва, ремісничі вироби і знаряддя праці, предмети побуту, якими користувалися жителі Херсонеса.

Екскурсанти можуть ознайомитися з територією стародавнього міста: пройти по його головній вулиці, побродити по колись жвавим житлових кварталах і площами, оглянути руїни античного театру, біломармурові колони середньовічних храмів, залишки величних оборонних споруд - стін і веж.

З оборонних веж найбільший інтерес представляє вежа Зенона, яка займала важливе місце в системі міської оборони і тому постійно добудовувалася і удосконалювалася херсонеситами. Не випадково це найбільша вежа Херсонеса.

У ній були знайдені розписні надгробки, архітектурні деталі, які й сьогодні вражають своєю красою.

GPS: 44 ° 36'36 "N 33 ° 29'34" E

Адреса: м Севастополь, вул. Давня, 1

Контакт: +38 (0692) 24-13-01, 23-15-61