Полтавський Петровський кадетський корпус

Полтавський Петровський кадетський корпус & ndash; найбільший будинок архітектурного комплексу Круглої площі.

У 1829 р полтавський військовий генерал-губернатор князь Микола Григорович Рєпнін-Волконський запропонував побудувати в Полтаві кадетський корпус. 27 червня 1835 року, в день Полтавської перемоги, за підтримки дворян Полтавської, Харківської, Чернігівської та Катеринославської губерній було закладено будівлю корпусу. Будова Полтавського кадетського корпусу, в стилі російського губернського класицизму, було завершено в 1840 році. Проект розробив архітектор М.І. Бонч-Бруєвич.

Будівля являє собою Т-образне в плані, триповерхова цегляна будівля. Головний фасад прикрашений восьмиколонним портиком рімодоріческого ордера, який спирається на виступаючу аркаду першого поверху. Портик увінчаний трикутним фронтоном. Кадетський корпус є найбільшим будівлею серед восьми будинків Круглої площі, довжина його головного фасаду становить 132 метра.

У 1840 році в Полтавському кадетському корпусі було відкрито підготовчий клас. Полтавський Петровський кадетський корпус вміщував в собі більше 400 кадетів, на навчання приймалися з 10 - 18 років. Крім загальноосвітніх, в корпусі вивчалися такі спеціальні дисципліни: фізкультура, фехтування, плавання, стройове навчання, музика, спів, танці.

Кадетський корпус проіснував до 1919 року. Влітку 1919 року, під час захоплення Полтави денікінцями, в приміщенні працювали Полтавські піхотні курси.

У 1938 році в корпус була переведена Ярославська школа автомобільних техніків, яка пізніше стала тракторним училищем.

У 1958 році будівлю Полтавського кадетського корпусу, в який був перекладений Дніпропетровське артилерійське училище, перейменоване в Полтавське вище зенітне ракетне командне Червонопрапорне училище імені генерала армії М.Ф. Ватутіна, і перебувало тут до 1995 року. 18 липня 1995 відбувся останній випуск, і училище було розформовано.

В даний час будівля закрито.