Додати у маршрут

Музей народної архітектури та побуту в Пирогові

Регіон:
GPS координати: 50°21’15”N 30°30’43”E
Рейтинг:
200 Переглядів 1 Коментарів 2 Включень до маршруту 1 Використань у звіті
Додати у маршрут

Музей національної архітектури та побуту Пирогово

Під Києвом, в Голосіївському районі, на 133 гектарах лежить музей просто неба. Його називають по-різному: "Музей просто неба в Пирогові", "Пирогів", "Пирогівський музей" від назви села Пирогів або "скансен" - від назви першого у світі музею такого типа в Стокгольмі. Офіційно це Національний музей народної архітектури та побуту України, і в 2017 музеєві виповнилося 48 років. Тут можна на власні очі побачити архітектуру та побут українців минулих століть з усіх регіонів країни, в подробицях заглибитись і відчути сиве минуле. У 1957 році селище Пирогів включили до складу Києва, та стара назва залишилася за цією місцевістю назавжди.

План музею національної архітектури та побуту Пирогово

План-схема музею просто неба в Пирогові

Завдяки цьому музею Ви можете прогулятись по історії України і зазирнути в життя простих людей, селян, що складали більшість населення країни в XVI-XIX століттях. За один день Ви побачите стільки, скільки зможете пройти пішки, тож це варто враховувати і берегти сили. В ілюстрації вище ми наводимо план музею, за яким можна вирішити, куди в першу чергу Ви хочете піти. Місцевість, на якій розташований музей, рівнинна, тож екскурсія не видасться Вам надто складною, а враження від побаченого запам'ятаються на все життя. Туристи з усього світу відвідують Пирогів, щоб побачити красу й автентичність давніх хат, дерев'яних церков, млинів, тощо.

Сільська школа з Черкащини в Пирогівському музеї

Сільська школа з Черкащини в Пирогівському музеї

Впродовж семи років (від 1969 до 1976) музей збирав основну колекцію: хати, млини, колодязі, церкви та інші будівлі перевозили сюди з усіх куточків України, і перевозять дотепер. Музей щороку стає все популярнішим, а його колекція - все більшою й більшою. Насьогодні в Пирогові зібрано понад 270 архітектурних споруд різних регіонів і навіть часів, від XVI до XX століття.

Колекція еспонатів етномистецтва Національного Музею народної архітектури та побуту сьогодні складається з понад сорока тисяч костюмів, тканин, елементів вишивки, килимів, виробів з кераміки, металу, скла і дерева, господарських інструментів, музичних інструментів, картин та малюнків, тощо.

Дерев'яна хата з селища Шишаки Хорольського району Полтавської області, XIX століття

Дерев'яна хата з селища Шишаки Хорольського району Полтавської області, XIX століття

Селянські подвір'я зазвичай були розділені на дві частини, а саме чисту, де жили, їли, спали та приймали гостей власники, та господарську, де працювали, тримали тварин, тощо. В Пирогівському музеї представлені як хати, в яких жили цілий рік, так і курені (або колиби), що були сезонним житлом (наприклад, для вівчарів у горах, або рибальські курені). 

Хлів з села Рижки Коропського району, Чернігівська область

Хлів з села Рижки Коропського району, Чернігівська область

Сільський журавель в Пирогові

Сільський журавель в Пирогові

Саж з Сумської області. Тут господарі відгодовували свиней

Саж з Сумської області. Тут господарі відгодовували свиней

Найстаршій хаті тут - понад 400 років. Її перевезли з хутора (по-місцевому "куток") Верестя, поблизу села Самара Ратнівського району Волинської області. Мовою спеціалістів, це однокамерна споруда з трьома вікнами. У хаті нема сіней, а опалення було "курне" - без димоходу, бо за димоходи збирали окремі податки, тож всередині стоїть проста глиняна піч.

430-річна Хата з села Самари

430-річна Хата з села Самари

А на наступному знімку можна побачити, як цю хату ремонтували у 2011 році. 

Ремонт прадавньої хатинки в Пирогові

Ремонт прадавньої хатинки в Пирогові

Українські хати будували з різних матеріалів, в залежності від доступних у регіоні ресурсів та погодніх умов, тощо. Наприклад, на Півдні традиційно зводили мазанки (очерет+глина) та кам'яні (з пісчаника-ракушняка) хати. Ось як виглядає інтер'єр мазанки з побілкою:

Інтер'єр мазанки в Пирогівському музеї просто неба

Інтер'єр мазанки в Пирогівському музеї просто неба

Хату з Волині/Полісся Ви вже бачили - це та сама хата 1587 року, а в музеї представлені дерев'яні хати з усіх куточків України. Оскільки на Півночі України достатньо деревини, саме з цього матеріалу селяни робили свої хати, а також церкви, школи, млини, тощо.

Серед предметів побуту, представлених у музеї, є скрині, рушники, лави, ікони, рядна, ткацькі та кухонні приладдя, тощо.

Інтер'єр хати в музеї "Пирогів"

Інтер'єр хати в музеї "Пирогів"

У кожній хаті була піч, і її так само будували по-різному. На Поліссі дуже довго трималися "курні хати" із печами, що випускали дим просто в хату. Щоб не задихнутись, робили спеціальне віконце. Загалом же, піч робили з глини, ставили на глиняний же фундамент, а зверху крізь стріху виводили трубу. Ця труба, що її робили з обмазаного глиною мішка або очерету, і була димоходом. Окремо треба сказати про дахи: на більшості території України це були стріхи з очерету або соломи, а в багатих на деревину районах Півночі та Карпатах - стріху вкривали ґонтом (деревина). Такі хати треба було регулярно ремонтувати, тож щороку білили або перемазували стіни ззовні та всередині глиною, а стріху перекладали або оновлювали частково.

Хата з Луганщини в Пирогові

Хата з Луганщини в Пирогові

Музей народної архітектури та побуту в Пирогові - найбільший скансен у Європі. На площі понад 130 гектарів є не лише хати, але й церкви, школи та млини.

Наприклад, оцей водяний млин з Прикарпаття:

Прикарпатський водяний млин, село Снідавка Косівського району, Івано-Франківщина

Прикарпатський водяний млин, село Снідавка Косівського району, Івано-Франківщина

 

Або оця церква з Кисоричів, Рівненщина:

Дерев'яна церква з сели Кисоричі Рівненської області

Дерев'яна церква з сели Кисоричі Рівненської області

І ця, неймовірно гарна - з села Зарубинці, що на Черкащині:

Церква з села Зарубинці Монастирищенського району Черкаської області,

Церква з села Зарубинці Монастирищенського району Черкаської області

Сюди варто приїхати. Тут варто прогулятись. Сюди варто повертатись знову і знову, для весільної фотосесії, погуляти з друзями чи коханою людиною, показати своїм дітям чи батькам оцю сиву давнину.

Як доїхати до музею?

Маршрутки:

  • 156
  • 172
  • 496
  • 576

Тролейбус: 11

Доступні екскурсії українською, англійською, російською та німецькою мовами.

Каси та експозиції музею працюють з 10:00 до 17:00, а знаходитись на території музею можна до 18:30. Музей працює без вихідних.

Ціна вхідних квитків:

  • Дорослі:    - 40.00 грн
  • Неповнолітні:  - 20.00 грн
  • До 10 років: - 7.00 грн
  • Діти до 7 років - безкоштовно
  • Квиток "Весільний" до 10 осіб - 200,00 грн., Квиток на весільну фото - і відео-зйомку - 200,00 грн.
  • На свято Івана Купала вартість дорослого квитка складе 50грн

Вартість екскурсій:

Для дорослих (до 20 осіб):

  • за 1 академічну годину - 100 грн.;
  • за 2 академічні години - 150 грн;
  • за 3 академічні години - 220 грн.

 

Для дітей (від 10 років):

  • за 1 академічну годину - 100 грн.;
  • за 2 академічні години - 125 грн.

 

Для дітей (до 10 років):

  • за 1 академічну годину - 75 грн.;
  • за 2 академічні години - 100 грн.

Екскурсії іноземними мовами (російською, англійською, німецькою):

  • за 1 академічну годину - 125 грн.;
  • за 2 академічні години - 200 грн;
  • за 3 академічні години - 250 грн.

Контактний номер: +38 044 526-24-16 (екскурсбюро)

Цей об`єкт у маршрутах

Цей об`єкт у звітах

Цей об`єкт у статтях

Коментарі

  • Руслан Басюк

    від Руслан Басюк | 06 липня 2017

    Гарний музей, але сервіс поки що залишається совдепівський.
    0 0