Краснокутський дендропарк (Харківська область, місто Краснокутськ) вважається одним з кращих природних заповідників такого роду на території України. Він був заснований на місці Петропавлівського чоловічого монастиря, зачиненого за наказом Катерини II. Земля монастиря відійшла до Назара Олександровича Каразіна, полковника на царській службі.
Краснокутський дендропарк
Засновником парку вважається його син Іван Назарович, хоча за деякими версіями до його створення доклав руку і Василь Каразін, засновник Харківського університету імені Каразіна. Вже 1832 року колекція дерев і кущів Каразіна налічувала понад 200 видів та сортів, значну частину яких Іван Назарович придбав у Франції та Німеччині, де навчався інтродукувати рослини у нову місцевість. Іван Назарович Каразін помер у віці 56 років, був похований у своєму дендропарку, а подальші роботи продовжував його син, Іван Іванович Каразін, випускник Харківського університету.
В Краснокутському дендропарку
Родина Каразіних стала родиною перших українських акліматизаторів. Вони завезли більше 600 видів рослин, більшість яких до того часу в Україні не зустрічалися. Серед них можна виділити клен, акацію, платан і софора. Саджанці привозили з Китаю, Японії, з обох Америк, Західної, Піденної й Північної Європи. З їхнього дендропарку дерева й чагарники поступово поширювались на всю територію країни, а також у близькі кліматичні зони Білорусі й Росії.
Лебеді в Краснокутському дендропарку
Під час Другої Світової війни Краснокутський дендропарк сильно постраждав. Багато екзотичних порід були знищені, а парк заріс зайвим чагарником, який нікому було вирубувати. За цей час зникло багато видів флори: 1957 року нарахували лише 180. Тепер тут понад 350 видів флори і понад 30 видів тварин.
Місток в дендропарку, осінь
Місце відпочинку
Серед цінних та рідкісних порід дерева в Краснокутському дендропарку:
Під парком знаходяться підземні ходи, загальна довжина яких складає 20 кілометрів.
Цікаво, що, наприклад, всі сріблясті клени в Україні походять звідси, від одного клена, який і досі стоїть у парку з 1805 року, привезений канадською делегацією на відкриття Харківського університету. Всі українські платани західні ("безсоромниця") також походять звідси. Ними, наприклад, засаджено центральні вулиці Одеси, особливо Пушкінську.
Парк цікавий як для людей, що цікавляться ботанікою, так і для пересічного туриста, адже тут просто гарно і затишно.
Коментарі