Канівський природний заповідник

Ця місцевість дуже мальовнича, красива, має незвичну будову і є прекрасною територією для відпочинку.

На південь від міста Канів на території Канівського державного природного заповідника розташовані Канівські гори, серед яких виділяються гора Чернеча, Княжа гора (221,2 м), Мар'їно гори (224,4 м).

На території Канівських гір знаходиться музей і могила Т. Г. Шевченка.

У минулому, на одному з придніпровських пагорбів майбутнього заповідника, названому Княжій горою, археологічні розкопки академіка Н. Біляшівського (1892 рік) відкрили передбачувані залишки літописного Роден, що вважається одним з перших міст східних слов'ян.
Під час пізніших розкопок на заповідній території були виявлені поселення скіфів і полян.

Канівський природний заповідник. Канівські гори

Крім наукових передумов створення заповідника, були і досить прагматичні - вилучення з господарської діяльності навколишніх земель дозволили захистити Тарасову (Монастирську) гору від ерозійного руйнування і зберегти тут залишки лісової і степової рослинності.

Канівський природний заповідник

Завдяки значній розчленованості рельєфу на цій території спостерігається велика різноманітність мікрокліматичних умов, ґрунтового та рослинного покривів, а також видового складу фауни.

Канівський природний заповідник. Могила Т. Г. Шевченка

Всі ці причини і стали передумовою створення в 1923 році Канівського природного заповідника, статус і територія якого за 85 років існування неодноразово змінювалися.

В даний час загальна площа Канівського природного заповідника становить 2027 га.

Канівський природний заповідник. поле

Заповідна територія включає так звану гірську частину - покриті лісом пагорби, прорізані глибокими ярами на правому березі Дніпра (1415 га), два заплавних острови Дніпра - Круглик (92 га) і Шелестов (394 га), а також Зміїні острови (116 га) - останці лівобережної тераси, розташовані в Канівському водосховищі (вище за течією греблі гідроелектростанції).

У лісовому покриві заповідника переважає граб з домішкою дуба звичайного, кленів гостролистого і польового, липи серцелистої, берези бородавчастої та ясена звичайного.

Грабова діброва заповідника знаходиться на східній межі суцільного поширення європейських грабових лісів.

Тут відомі і найбільш північні та східні місця зростання деяких європейських рідкісних рослин: підсніжника звичайного, скополии карніолійської, цибулі ведмежої, норичника весняного.
На затінених північних схилах та в тальвегах ярів зустрічаються реліктові рослини, що збереглися тут з льодовикових часів, - багаторядник Брауна і шипуватий, голокучник дубовий, грушанка мала.

На добре освітлених південних схилах можна зустріти релікти вже більш теплого межледникового періоду: чину ряба, шоломниці висока і інші.
Всього в заповіднику росте 22 види судинних рослин, занесених до Червоної книги України.

Значний науковий інтерес представляють екосистеми заплавних островів, які можна віднести до еталонних. Оскільки, після створення каскаду водосховищ на Дніпрі таких островів практично не залишилося.

Дивно мальовничі заповідні Зміїні острови, значну частину яких займають вікові дуби та сосни з багатими підліском і трав'яним покривом.

Тут на одній ділянці можна зустріти сон-траву, очерет і конвалію, що пов'язано з підтопленням островів водами водосховища.

Тут відбувається перебудова природної екосистеми і в типові комплекси інтенсивно вселяються болотні види.

Багата фауна Канівського природного заповідника. Звичайними його жителями є козулі, кабани, лисиці, зайці, борсуки, зустрічаються лосі.
На островах постійно живуть кілька сімей бобрів, а у води зустрічаються сліди видри та норки.

Щорічно на Дніпрі у заповідних островів зимує до 14 особин орланів-бледнохвостов, а в останнє десятиліття ця птиця початку гніздитися в заповіднику.

Велике значення має заповідник і для відпочинку перелітних птахів. Трапляється на прольоті чорний лелека, велика і мала білі чаплі, неодноразово зустрічалися змееед і балобан.

Восени в затоках і затопленому лісі на Круглику можна зустріти великі зграї качок, куликів і чайок. На цьому острові існує велика колонія чаплі сірої - близько півтори сотні гнізд.

Із земноводних поширені жаби остромордая, трав'яна і ставкова, ропуха сіра, квакша, часничниця. Трапляються тритони звичайний та гребінчастий.

Серед плазунів найбільш поширені ящірки зелена та прудка, вуж, рідше трапляються веретельніца, мідянка, гадюка звичайна (чорна та плямиста форми).

В районі Канівських дислокацій виявлено понад 10 тис. Видів безхребетних тварин (всього по Україні зустрічається 25 тис. Видів).

Тільки комах у заповіднику кілька тисяч видів, 36 з яких занесені в Червону книгу України (дибка степова, красолёт ароматний, жук-олень, вусач великий дубовий, джміль моховий, бджола-тесляр, сколія-гігант, ктирь гігантський, бражник мертва голова, ведмедиця Гера, махаон, поліксена і ін.).

Завдяки Канівському природному заповіднику зберігається і вивчається різноманітний рослинний і тваринний світ лісостепової зони України.

Не менш наукове значення становить геологічну будову відомих унікальних Канівських гляціодіслокацій. Цей природний об'єкт повинен бути віднесений до геологічних пам'яток державного значення і входити до складу Канівського державного природного заповідника.

Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів» займає всю територію сучасного Трахтемирівського півострова, розташованого в межах Канівського Придніпров'я.

GPS: 49°44’39”N 31°27’20”E