ДніпроГЕС - фото, опис

ДніпроГЕС належить до числа символів індустріалізації і є яскравим прикладом знаменитих «будівництв століття». Побудована за часів першої п'ятирічки, вона до цих пір відмінно справляється зі своїми обов'язками. Дніпровська гідроелектростанція - це п'ята за рахунком і найстаріша щабель гідроелектростанцій на головній водній артерії України.

ДніпроГЕС

Знаходиться ГЕС в місті Запоріжжя, нижче, так званих, дніпровських порогів. ДніпроГЕС не можна зарахувати до флагманів енергетики країни, адже потужність її надзвичайно мала: всього 650 МВт. Наприклад, нова китайська гідроелектростанція «Три ущелини» досягає потужності більше 18 тис. МВт. Однак, Дніпровська станція насамперед цікава своєю історією.

ДніпроГЕС, Запоріжжя

З одним лише планом будівництва пов'язано безліч цікавих історій. Вважається, що перший план будівництва ГЕС виник ще в 1905р. Його автором був інженер Генріх Графітіо, проте, Микола II не бачив перспектив розвитку гідроенергетики, тому проект був відкинутий. Ще однією причиною відмови стало те, що за збереження церковних земель, які в разі будівництва були б затоплені, заступилися вищі церковні чини.

Нічний ДніпроГЕС

Але часи змінилися і з 1920 року до церкви, з відомих причин, прислухатися, м'яко кажучи, перестали. Згідно з планом ГОЕЛРО, було прийнято рішення будувати греблю. При цьому довелося затопити не тільки церковні території і кладовища, а й цілі селища з полями. На спеціальному засіданні політбюро ВКПб, взимку 1927 року, було вирішено дати добро будівництву об'єкта, без допомоги іноземних фахівців, а спираючись виключно на власний досвід.

Природно, це були порожні пропагандистські промови, адже насправді в будівництві були використані турбіни виробництва США, а головним консультантом проекту став полковник Х'ю Купер, який, надалі, був нагороджений орденом червоного прапора. У реальності, єдиним обговорюваним питанням на засіданні було: будувати 3 невеликих греблі, і уникнути затоплення великих територій, або пожертвувати землею і людьми і побудувати одну велику, потужну електростанцію. Ставлення Сталіна до народу вже давно ні для кого не є секретом, тому вибір був очевидний. Отже, 8 березня 1927 був дан старт будівництва символу непорушності енергетики СРСР.

Будівництво ДніпроГЕС

Потрібно віддати належне радянському уряду - насамперед була створена вся необхідна інфраструктура для будівельників. За рік були побудовані 5 селищ, зі школами, пожежною станцією, лікарнею. Всього ці селища налічували 658 будинків і гуртожитків. Але це був тільки початок, адже за 5 років будівництва кількість робочих, які, до речі, не могли звільниться і виїхати, збільшилася майже в 5 разів, за тієї ж кількості житлових місць. Умови праці були воістину каторжними, техніки практично не було і доводилося місити бетон ногами. Скільки людей стали жертвами цього бетонного монстра до сих пір не відомо.

ДніпроГЕС після вибуху

Урочисте відкриття відбулося 1 жовтня 1932 року. За словами очевидців, застілля з нагоди закінчення робіт тривало майже два дня. Столи були накриті абсолютно у всіх кімнатах і будь-яка людина могла без всяких питань зайти, випити і закусити. У 1941 році Дніпрогес довелося підривати при відступі. Її відновлення в основному лягло на тендітні жіночі плечі. Жінкам доводилося працювати до 17 годин на добу. Завдяки такій самопожертві перший післявоєнний ток був пущений в 1947 році.

У 80-х роках виникла необхідність реконструкції турбін і заміни частини залізобетонних конструкцій, проте план не був втілений у життя. До цього питання повернулася лише в 1997 році влада вже незалежної України. В даний час електростанція функціонує і як 70 років тому забезпечує українців світлом і теплом.

GPS: 47 ° 52'19 "N 35 ° 4'37" E

Адреса: м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 1

Контакт: +38 (061) 279-06-83
Працює: 9:00-14:00, вих. - Сб, Нд