Чернігів – одне з двох найвпливовіших та найвизначніших міст на теренах давньої Київської Русі. Якщо Ви ніколи не відвідували цю північну перлину України, відчути могутність духу і велич душі українця в повному обсязі гарантовано не мали змоги! Чернігів називають містом легенд і колискою прадавніх храмів. Саме тут народжується гармонія між минувшиною і сучасністю: старе-молоде місто всіляко цьому сприяє!

Історія Чернігова –від найдавніших поселень до обласного центру сучасної України

Абрис Чернігівський. Унікальний документ 1706 р

Абрис Чернігівський. Унікальний документ 1706 р

Археологи стверджують, що поселення на території сучасного Чернігова існували завжди. Відомо, що найдавніші археологічні знахідки, які засвідчують присутність житла людей в цих місцях, датуються ще 100 тис. р. до н.е. А повноцінне, розвинене місто тут було вже в Х столітті. Судження знавців про походження назви міста розходяться: хтось вважає, що «Чернігів» є своєрідною «присвятою» першому місцевому князю Чорному, хтось це заперечує, наголошуючи, що місто було назване значно раніше, до появи князя. А ще комусь ближчим є пояснення про плем’я так званих «людей у чорному» - племені чернігів. Проте, серед версій народження назви є одна найпоширеніша, яка пов’язана з чорними гаями навколо населеного пункту.

Місто Чернігів входило до складу Київської Русі ще у 884 р., але офіційною датою його заснування вважають 907 р. – дату першої згадки в «Повісті минулих літ». Місто ще тоді славилося своїм багатством, обумовленим присутністю навколо щедрих лісів та проходженням неподалік міжнародних торгівельних шляхів. Першим своїм розквітом Чернігів завдячує князю Мстиславу, за якого розвинулося містобудування.

Реконструкція. Чернігівський замок

Реконструкція. Чернігівський замок

Але багатство не захистило Чернігів від тяжких випробувань – він зазнавав нищівного панування Золотої Орди з руйнацією і розбудовою уже за часів правління князя Святослава (це був другий період розквіту), а потім, з 1357 р., – підпорядкування Литовському князівству. У 1503 р. Чернігів відійшов до складу Московського князівства, щоб згодом, у 1618-му, перейти під владу Польщі. Саме за польського володарювання місто отримало Магдебурзьке право.

У час визвольної війни під проводом Б. Хмельницького Чернігів стає місцем розташування Чернігівського козацького полку. Втім, козаки не змогли вберегти місто від знищення численних пам’яток культури. Після ліквідації козацтва у 1803 р. внаслідок «перепланування міста» зникли рови і вали замку, поступившись прямокутній системі вулиць.  Це фактично перетворило  Чернігів у провінційне поселення.

Чернігів. Собори на поч. ХХ ст

Чернігів. Собори на поч. ХХ ст

В 1917 р. місто належало до складу Центральної Ради і було суто українським. Прихід більшовиків болюче відобразився на культурному житті, проте Чернігів є одним з тих небагатьох міст, які оминула «антирелігійна» навала комуністів. Тут збереглися фактично всі стародавні храми.

Чернігів сьогодні – «старе-молоде» місто європейського типу

Чернігів – місто легенд

Чернігів сьогодні – це адміністративний, культурний і освітній центр Чернігівської області з чисельністю населення понад 294 тис. осіб. Місто має чудове транспортне сполучення і великий туристичний потенціал. Тут активно розвивається культура, зокрема, діють музично-драматичний театр ім. Т. Шевченка, філармонійний центр фестивалів і концертних програм, театр ім. О. Довженка - ляльковий і молодіжний. Чернігів береже пам’ять прадавніх епох, одночасно розвиваючи сучасне будівництво та облаштування територій. Місто часто називають «старим-молодим» осередком європейського типу північної України. Тут гармонійно співіснують музеї з атрибутами сивої давнини і новітні арт-клуби чи інші центри дозвілля сучасного зразка.

Але найбільше туристи, звісно, полюбляють «старе» місто з його прадавніми перлинами.

Локація 1. Чернігівський залізничний вокзал

Залізничний вокзал. Чернігів

Залізничний вокзал. Чернігів

Як би наш читач не поспішав до історичного Чернігова, він обов’язково зупиниться помилуватися першою будівлею, яка зустріне в місті – залізничним вокзалом.

Будівля Чернігівського залізничного вокзалу – унікальна споруда, якою може пишатися не лише обласний центр на півночі, але й уся Україна. Датують її 1950 роком. Проте, незважаючи на досить молодий вік, вокзал є пам’яткою архітектури завдяки своїй візуальній привабливості.

Цікаво, що й досі тривають суперечки знавців щодо «авторів» проекту будівлі вокзалу: офіційно вважається, що зведена вона за проектом архітектора І. Гранаткіна, а місцеві «плітки» й легенди приписують «авторство» такому собі Гансові – німцю-військовополоненому, який не схотів повертатися до Німеччини після звільнення.

Проте, хто і для чого б не «творив» Чернігівський вокзал, він став одним із найдивовижніших архітектурних скарбів міста.

Локація 2. Катерининська церква

Катерининська церква – перша будівля, що зустрічає гостя, який їде з боку столиці. Це – унікальний зразок українського бароко, збудований ще у ХVІІ ст. на місці руїн храму періоду Київської Русі. За радянщини тут базувався музей прикладного мистецтва, а нині церква радо зустрічає вірян УПЦ КП.

Катерининська церква

Катерининська церква

Локація 3. Болдині гори –некрополь і Троїцький монастир

Ця історична місцевість відома туристам з усього світу. Тут розташований справжній курганний комплекс – поховання скіфської доби є раєм для археологів! Некрополь, розташований на території площею в 1,2 га, зберігає пам’ять пращурів, які творили історію Чернігова впродовж ІХ – ХІ століть. Найбільш відомі кургани – «Гульбище» та «Безіменний» мають вражаючі розміри.

Курган «Гульбище». Чернігів

Курган «Гульбище». Чернігів

Курган «Безіменний»

Курган «Безіменний»

Незбагненної сили враження чекають на відвідувача Антонієвих печер та комплексу Троїцько-Іллінського монастиря. Саме тут в ХІ столітті Антоній Преподобний створив земляні споруди, які сполучені підземними ходами з Іллінською церквою.

Антонієві печери. Чернігів

Антонієві печери. Чернігів

Іллінська церква – єдина в Україні священна споруда, що вціліла з часів Київської Русі.

Іллінська церква. Автор фото – І. Тестов

Іллінська церква. Автор фото – І. Тестов

Печери св. Антонія мають протяжність 350 м, а основною їх цінністю вважають підземний храм Феодосія Тотемського, що є найбільшою підземною святинею Лівобережної України.

Підземний храм Феодосія Тотемського. Інтер’єр

Підземний храм Феодосія Тотемського. Інтер’єр

Всі ці священні споруди – як підземні, так і наземні, складають воістину видовищний, неповторний комплекс Троїцько-Іллінського монастиря.

Троїцько-Іллінський монастир. Автор фото – Valerii Sorokin

Троїцько-Іллінський монастир. Автор фото – Valerii Sorokin

Проте, Болдині гори – це не лише вищеописані пам’ятки. Тут знайшли останній прихисток видатний етнограф О.В. Маркович –  чоловік Марко Вовчок, М. Коцюбинський і його дружина та багато інших визначних постатей.

Наостанок, маємо сказати, що Болдині гори мають і принаду для людей життєрадісних, далеких від містики легенд та відчуття знаковості некрополя – «Альтанку кохання». Цікава, неординарна Альтанка дісталася Чернігову внаслідок спланованого візиту Петра І, який так і не відбувся. Проте, лишилася ця унікальна споруда, яка й досі радує око всіх відвідувачів міста та його мешканців.

Альтанка кохання. Чернігів

Альтанка кохання. Чернігів

Локація 4. Дитинець (Вал)

Дитинець. Вигляд згори

Дитинець. Вигляд згори

Дитинець обов’язково слід побачити хоча б для того, щоб після його відвідин отримати пожиттєву впевненість у невмирущість енергетики намолених віками місць. При цьому, подібна впевненість з’являється навіть у затятих атеїстів!

В ХІ ст. тут, на підвищеному виступі берега Десни, був релігійний та політичний центр Чернігово-Сіверщини і стояла міцна фортеця. Проіснувала вона до 1799 р. Згодом на місці деяких захисних валів був створений бульвар, на якому розміщені 12 гармат.

Одна з 12 гармат. Чернігів

Одна з 12 гармат. Чернігів

До слова, будьте з гарматами уважнішими – місцеві мешканці, щоб пожартувати, можуть Вас направити шукати 13-ту. Це така собі місцева «фішка»: за оповідками, коло неіснуючої 13-ї гармати дівчата призначали побачення хлопцям, які їм були не до вподоби.

Справжньою окрасою Дитинця є його неповторні пам’ятки-споруди, які складають Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній».

Спасо-Преображенський собор

Спасо-Преображенський собор

Спасо-Преображенський собор

Цей собор є найдавнішим храмом мурованого типу в Східній Європі. Його будівництво розпочалося у 1035 р. за ініціативи князя Мстислава Володимировича. Обов’язково зверніть увагу на акустику храму – вона неповторна! Нині тут проводять служіння священики УПЦ МП.

Собор Бориса й Гліба (Борисоглібський)

Борисоглібський собор

Борисоглібський собор

Собор – знакова пам’ятка домонгольського періоду. Збудований на поч. ХІІ ст., він був зруйнований під час нападу військ хана Батия у 1239 р. Відновлений в ХV ст. Остаточна реконструкція собору відбулася в 1952 – 1958рр. Нині тут розміщений музей Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». В музеї можна побачити ікони, предмети старожитності, давні фрески, тематичні виставки та багато іншого. Перлиною музейної колекції є славозвісні «Царські врата», виготовлені на замовлення І. Мазепи майстром Філіпом Якобом IV Дрентветтом у 1702 р.

Мазепинські врата. Автор фото – Mykola Swarnyk

Мазепинські врата. Автор фото – Mykola Swarnyk

Тут Вам розкажуть і про організацію екскурсій заповідником, який включає в себе цілих 26 пам’яток давнини! Деякі з них ми можемо показати читачеві просто зараз:

Чернігівський колегіум

Чернігівський колегіум

Чернігівський колегіум

Колегіум збудований за сприяння І. Мазепи у 1700р. Училися тут здебільшого діти козацької старшини та священиків. З 1776 до 1917 в будівлі базувалася духовна семінарія.

Будинок Мазепи (полкова канцелярія)

Будинок Мазепи. Автор фото – А. Романенко

Будинок Мазепи. Автор фото – А. Романенко

Будинок є пам’яткою архітектури XVII ст. Належав у різні часи Я. Лизогубу та гетьманові І. Мазепі. У XVIIІ столітті будівля служила канцелярією Чернігівського полку, а згодом тут був облаштований місцевий архів.

Чернігівський художній музей

Художній музей. Чернігів

Художній музей. Чернігів

Будівля – пам’ятка архітектури XIX ст. У минулому тут була розміщена Чернігівська жіноча гімназія.

Будинок архієпископа

Будинок архієпископа. Автор фото – Fordman

Будинок архієпископа. Автор фото – Fordman

Будівля в стилі класицизму датується 1780 р. Початково будинок архієпископа був складовою Борисоглібського монастиря. Зараз тут розміщений обласний державний архів.

Але Дитинець – це не лише вінок легендарних архітектурних споруд, які розповідають кожна свою мовчазну історію. Він з усією щирістю розкриває дивовижні види на Чернігів і горду Десну, що котить поволі свої могутні хвилі кудись у майбутнє.

Дитинець. Вид на Десну

Дитинець. Вид на Десну

Є тут і кілька знакових пам’ятників:

Пам’ятник О. Пушкіну

Пам’ятник О. Пушкіну

Найперший пам’ятник І. Мазепі в Україні. Чернігів

Найперший пам’ятник І. Мазепі в Україні. Чернігів

Пам’ятний знак «Борцям за волю України». Автор фото – Fordman

Пам’ятний знак «Борцям за волю України». Автор фото – Fordman

Локація 4. Садиба Глібова – інститут мікробіології

Садиба Глібова

Садиба Глібова

Ця будівля – єдина в Чернігові, виконана у неоготичному стилі. Зведена в кінці ХІХ ст. Подейкують, що поміщик Г. Глібов побудував її в якості «лицарського» жесту для коханої-француженки, яка вимагала «чогось схожого на Париж». Але це не завадило йому після одруження на доньці відомого мецената Тарновського наголошувати, що будівля зведена на її честь. Зараз тут розміщений інститут мікробіології.

Локація 6. Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М. М. Коцюбинського

Музей Коцюбинського. Автор – IgorTurzh

Музей Коцюбинського. Автор – IgorTurzh

Навіть якщо Ви не маєте жодного стосунку до літератури, все одно маєте потрапити сюди! Це – справжнє культурне серце Чернігова. Розміщений музей в будинку, який належав М. Коцюбинському. Тут збирається вся творча еліта та інтелігенція міста й області. Наукові конференції, презентації, творчі вечори і, звісно, неперевершена експозиція – ілюстрація умов життя Коцюбинського – чекають на шанувальників культурних надбань України майже щодня.

Локація 7. П’ятницька церква

П’ятницька церква

П’ятницька церква

Храм збудований у ХІІ-ХІІІ ст. і є однією з небагатьох в Україні пам’яток домонгольської доби. Будівля з трьома апсидами – виступами у формі алтарів зовні – була гарно укріплена і виконувала роль фортеці. За легендами, татаро-монголи не змогли взяти цю твердиню з дітьми, жінками і ченцями всередині навіть тоді, коли захопили фактично весь Чернігів. Коли закінчилися харчі, захисники споруди самі піднялися на укріплення і впали на списи завойовників. Сьогодні тут проводяться служби УПЦ КП. Церква стоїть практично на центральному майдані міста, куди ми із задоволенням спрямовуємо нашого читача.

Локація 8. Красна площа (Театральна)

Красна площа

Красна площа

Красна площа в Чернігові красна в тому самому сенсі, який вкладали в це означення наші пращури-українці: божественно красива! Це адміністративне «серце» міста та улюблене місце для прогулянок і відпочинку місцевих мешканців. Друга назва – Театральна – з’явилася вже після зведення будівлі обласного театру ім. Шевченка у 1926 р. Містяни завжди просять не асоціювати «Красну» площу з московською «Червоною», і наголошують, що Чернігівський центральний майдан має історію набагато давнішу, ніж площа у столиці  РФ.

Локація 9. Лісопарк-заказник «Ялівщина»

Ялівщина

Ялівщина

Парк є природним заказником всередині міста. Тихі хвилі річки Стрижень та зелені насадження сприяють особливому розслабленню і посилюють відчуття єднання з природою. «Ялівщина» розташована в зоні житлових забудов Чернігова, що робить її особливим місцем для відпочинку містян.

Локація 10. Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка

Фото - bibliotourism.blogspot.com

Фото - bibliotourism.blogspot.com

Будівля Чернігівської обласної – бібліотеки ім. В.Г. Короленка вважається перлиною модерну: її архітектура вражає енергетикою незвіданих таємниць і дечим нагадує обриси європейських замків. Історичні довідки свідчать, що постала ця неординарна споруда в 1910-1913 рр.

Верхня частина будівлі бібліотеки – триярусна вежа – виконана в формі шатра, а цокольні плити низу, унікальний трикутний балкон другого поверху та використані в оздобленні етнічні елементи створюють напівказкову атмосферу довкруж. Але, крім архітектурної цінності, бібліотека має ще й славу інтелектуального центру Чернігова: вона  оберігає духовний скарб для своїх відвідувачів. Тут гість може ознайомитися з рідкісними виданнями книг, широкою і найповнішою в області добіркою документальних свідчень та вартісними краєзнавчими дослідженнями.

Ось і завершується наша прогулянка цим містом – своєрідним опорним центром, що символізує точку відліку доби православ’я для східних слов’ян.. Тепер наш читач знає, що,  йдучи в ногу з часом, місто зуміло розвинутися до масштабів унікального обласного центру європейського типу, але й не втратити своєї автентичності.

Напевно, прогулянка Черніговом стане настільки енергетично потужною, що Вам обов’язково забажається відновити свої сили у затишному ресторані та зібрати воєдино суперечливі враження.

Для цього радимо зайти в арт-кафе «Абажур», що славиться своїм кондитерським (і не лише!) меню та унікальною атмосферою спокою в стилі «бабусиної оселі».

Арт-кафе «Абажур»

Арт-кафе «Абажур»

Тут можна не лише насолодитися бездоганними стравами на будь-який смак, але й познайомитися з творчістю художників сучасності чи почитати книгу. Подейкують, що мистецтво тут – навіть в тарілці, яку поставлять перед Вами з особливою турботою!

Також вам сподобається

Об`єкти у статті

Маршрути у статті

Коментарі