Про Пилипа Орлика, Конституцію та міжнародну політику
«Україна є суверенна і незалежна,
демократична, соціальна, правова держава».
Конституція України, стаття 1.
ГОЛОВНИЙ ПОСТУЛАТ,
на якому повинно триматися все подальше існування нашої держави…
Прапор України. Джерело: фонд Вікімедіа
Двадцять восьме червня закономірно є державним вихідним, але небагато українців усвідомлюють, яка титанічна праця стоїть за цією датою. У шкільній програмі є багато дат і особистостей, яким приписують заслуги нашого державотворення, та не все так просто і однозначно, як може здатися на перший погляд. Всі ми вивчали факти про такі історичні постаті, як Пилип Орлик, Симон Петлюра, Михайло Грушевський, які в певний відрізок часу приймали доленосні рішення для України. Втім непрості умови, в яких ці рішення приймались, ховаються за сухими датами та напівправдивими відомостями.
Міні-конституція України на тлі Президентської Конституції. Джерело: Фонд Вікімедіа
Усі витоки законотворення України зводяться до постаті Пилипа Орлика
Як для свого часу, гетьман Орлик мав відверто прогресивні погляди, що і вилилось у договір Війська Запорізького та Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом, який підписав кошовий отаман Кость Гордієнко. Цей документ недарма вважають першою конституцією не тільки в Україні, але й у Європі.
Положення, задекларовані в договорі, мали прогресивний і навіть революційний характер: виборність всіх посад, відділення гетьманської казни від особистої, звітування гетьмана перед старшинами, недоторканість особи та майна дають всі підстави називати цей документ демократичною конституцією. Гарантувати всі положення конституції Орлика взявся сам Карл ХII, але поразка у битві під Полтавою та послаблення позицій Швеції в Європі не дозволили шведському королю забезпечити діяльність цієї угоди.
Сам Пилип Орлик походив із чеського роду, який належав до литовської (білоруської) шляхти. Він здобув якісну освіту у колегії м. Вільно та Києво-Могилянській академії. Володіння десятком мов та ораторським мистецтвом швидко просунули Пилипа Орлика по тодішніх кар'єрних сходах і всього за кілька років він став повіреною особою гетьмана Мазепи і генеральним писарем Війська запорізького. Саме він вів переписку між Іваном Мазепою і Карлом XІІ, а також польським королем Лехом Лещинським.
Після поразки Мазепи і Карла XІІ у війні із Росією, вся козацька верхівка повинна була переховуватись у Європі, оскільки залишатись в Україні було небезпечно. Як місце проживання Пилип Орлик обрав Париж, проте він проводив там небагато часу. Весь свій час він присвячував заведенню потрібних зв’язків та вибиванню аудієнцій у європейських можновладців. Ставши гетьманом Війська запорізького у вигнанні, Пилип Орлик проводить ряд переговорів із Туреччиною, Францією, польським королем та іншими політичними діячами Європи. Та це не принесло очікуваних результатів. Основним предметом усіх без винятку переговорів була організація військового походу в Україну і створення держави на засадах виборності посад та релігійної монополії православної церкви. Європа хоч і хотіла послабити Російську імперію, все ж таки була неготова до виникнення незалежної української держави.
Портрет Пилипа Орлика. Джерело: hromadskeradio.org/
Людина, яка випередила свій час, але…
Міжнародна діяльність Пилипа Орлика дійсно вражає: навіть у вигнанні гетьман Війська запорізького домагався аудієнції у всіх впливових дворах Європи, і більшість погоджувалась із точкою зору молодого політика. Проте відсутність політичної волі і недалекоглядність європейських монархів тягнули час і змусили Орлика чекати на визвольну інтервенцію в Україну до самої смерті. Здавалося б, що конституція і політичні погляди Пилипа Орлика повинні були забутись, а сам документ загубитись в архівах, проте його ідеї продовжували жити. Ось те насіння, яке він висадив у ґрунт історії у вигляді постулатів:
- єдність козацтва;
- відповідальність перед виборцями;
- недоторканість особи та майна;
- виборність суддів.
Уривок з літопису "О начале проименования козаков..." XVII століття, в якому згадується "Мати Оукраїна" староукраїнською мовою, зберігався в Москві. Назва же "Україна", "Украйна", "Оукрайна" відома з XII століття, але не завжди можна тлумачити її як назву всієї України. У ті часи це слово, ймовірно, мало значення "Край", а центральні землі (Київ, Волинь, Чернігів) називалися "Русь"
Ці сентенції багато в чому надихали майбутніх державотворців України.
Якщо поглянути на постать Пилипа Орлика очима сучасників, ми зможемо побачити людину, яка, без перебільшення, випередила свій час, але політична безвихідь залишила його ідеї без історичної матеріалізації. Втім паростки незалежності України та рівності її громадян були висадженні і в подальшому тільки розростались.
Перша Конституція України гетьмана Пилипа Орлика 1710 рік , переклад з латини М.С.Трофимука, 1994 рік - видано в Києві до виявлення староукраїнського варіанту оригіналу
Період функціонування УНР та гетьманування Павла Скоропадського: головний документ виявився декларативним
У наступні періоди ідеї української держави та конституції різко придушувались Російською та Австро-Угорською імперіями. Підпільними носіями державності залишались братства та спілки.
Більш дієві заходи у запровадженні української конституції почали проводитися після проголошення Української Народної Республіки в 1917 році. Одразу після проголошення Першого універсалу розпочалася клопітка робота над головним документом на чолі з М. Грушевським. На жаль, її розробкою займались здебільшого вчені, які не могли оцінити реальну політичну ситуацію в регіоні і Європі в цілому. Тому головний документ виявився декларативним.
Короткий зміст Першого Універсалу УНР
Не визначені чітко кордони держави, функції інститутів влади та механізм їхньої співпраці, відсутність збройних сил були доленосними помилками в конституції УНР. Проте декларовані, хоч і на папері, рівність прав, територіальна цілісність, демократичні свободи, рівність національних меншин були в дусі тодішньої Європи.
Відсутність президентської посади негативно вплинула на існування УНР в умовах війни. Даною конституцією навіть не було передбачено посади, яка б у воєнних умовах могла взяти на себе всю повноту влади і відповідальності.
Гетьман Скоропадський намагався заповнити прогалини на тих ділянках, де не вистачало далекоглядності очільникам УНР. Його Грамота до всього українського народу також декларувала прогресивне бачення розвитку держави у майновому аспекті. Вільний продаж землі, відчуження територій від великих землевласників, гарантування прав робітників, свобода підприємництва,обрання українського Сейму забезпечили цьому документу багато прихильників.
Фотопортрет Павла Скоропадського. Джерело: фонд Вікімедіа
Як відомо, в подальші роки і УНР, і гетьман Скоропадський не змогли втілити свої ідеї в життя. Україну захопили більшовики, і про будь-який демократичний розвиток довелось забути майже на сторіччя.
Радянська доба: демократичні засади – всього лише букви на папері
За час радянської доби конституція мінялася чотири рази, проте окрім номінальних змін деяких положень, цей документ залишався більше агіткою, де керівна роль у всьому належала партії. Демократичні вибори, якими хвалилась партія, були всього лише буквами на папері.
Час радянської влади пройшов, Україна здобула незалежність у 1991 році, проте до 28 червня 1996 року користувалась радянською конституцією.
Конституція УРСР 1957 року
Нова конституція, до якої і приурочене свято 28 червня, була плодом всіх тих процесів, які відбувалися в українському державотворенні майже 300 років. Та процес формування нашого головного документу ще не завершено. Події сьогодення показують, що задекларована незалежність знаходиться під загрозою і тільки мужність всього українського народу дозволяє на м дивитись з упевненістю в майбутнє. У нас є держава, конституція і нація, а з часом зявляться і лідери, яким вистачить політичної волі гарантувати виконання головного документу . І як у конституції Пилипа Орлика задекларовано «Яко всякое Панство целостию границ ненарушимою состоится и утверждается, так и Малая Россия, отчизна наша, жебы в своих границах», так і в сучасному головному документі прописано «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава». І це основна догма, на якій повинно триматися все подальше існування нашої держави.
Де в Україні є пам'ятники та артефакти, пов'язані з Пилипом Орликом?
По-перше, в Києві встановлено пам'ятник гетьманові:
Проект пам'ятника (так він і виглядає в реальності). Джерело: mazepa.name
По-друге, в гетьманському палаці Кирила Розумовського в Батурині нині зберігається копія конституції Орлика.
По-третє, Музей Гетьманства в Києві має експозицію присвячену не лише Пилипові Орлику, але й Павлові Скоропадському, якого ми також згадували у цій статті.
Століттями гетьман Пилип Орлик був у напівзабутті на батьківщині, але сьогодні можемо пам'ятати і мусимо згадувати цю впливову постать в нашій історії.
Коментарі